Скривджені й нескривджені - Іван Нечуй-Левицький

Скачать книгу

всі вітри. По один бік стояли в опрічній купі холодні вітри з довгими бородами та вусами, в білій, як сніг, одежі, з білими корогвами в руках. Сизий іній слався по їх зброї, по вусах, по бородах, висів на густих бровах та віях. З їх убрання та волосся сипався сніг. По другий бік намету стояли окроми далеченько гарячі вітри з смуглявими видами, чорняві, з червоними щоками та з палкими, здоровими, чорними очима. Вони були убрані й узброєні в усе червоне, як жар, і держали в руках червоні корогви; од корогов палало ніби полум’ям. Перед наметом стояли теплі вітри, біляві, з білим видом, і русяві з рожевими щоками, з розкішними русими кучерями та синіми очима. На них було зелене убрання, а в руках вони держали зелені корогви, обвиті рожами та чорнобривцями.

      Громовик встав з стільця і вийшов з намету. Він махнув рукою направо й наліво і сказав:

      — Починайте гратись! Пограю й я на своєму коні, бо, може, на довгий час перестану вигравати на коні!

      Холодні і гарячі вітри крикнули. Гора задрижала й затрусилась. Хмари, що стояли горами та муром, тихо рушились й заколихались.

      — Розпочинаймо страшну бурю, бо все вже застоялося тут! — сказав Громовик. — Маю вас покинути на якусь хвилину і впаду на землю і піду між люде!

      І одразу холодні вітри полетіли низом, вітри гарячі шугнули, як орли, горою. Хмари захитались, рушилися, ніби страшні снігові гори рушили з місця: одні посунулись, другі впали. Здавалось, ніби скелі падали, башти нахилялись, розвалювались. Вітри гули, як навіжені, то падали в море, сторч перекидались, валялись на скелі. А орел сипав блискавкою і обливав неначе кров’ю те пекло.

      Громовик свиснув. Перед ним став чорний кінь з золотими підковами. З очей та вух сипались іскри. Громовик скочив на коня й пірнув з ним у хмари. З його рук посипались страшні блискавки. Загуркотів страшний грім. Огняні смуги пронизували гори та мури наскрізь, грім гримів, бив у скелі; блискавки бігали по чорному небі, як змії, десь падали в хмари, сипались на землю та на море. Здавалось, ніби настав кінець світу. А верх Гімалая стояв один непорушне з червоним наметом зверху, а кругом його стояли гарні, як весна, тихі, теплі вітри і дивились на ті страшні рушіння товаришів в небі та на землі.

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

/9j/4AAQSkZJRgABAQEASABIAAD/2wBDAAMCAgMCAgMDAwMEAwMEBQgFBQQEBQoHBwYIDAoMDAsK CwsNDhIQDQ4RDgsLEBYQERMUFRUVDA8XGBYUGBIUFRT/2wBDAQMEBAUEBQkFBQkUDQsNFBQUFBQU FBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBT/wAARCAMeAjoDAREA AhEBAxEB/8QAHQAAAwACAwEBAAAAAAAAAAAAAAECAwYFBwgECf/EAF8QAAECBAQEAwQGBQcFCwkI AwECEQADITEEBRJBBiJRYQcTcQgygZFCobHB0fAJFCNS4RUWF2Jy0vEkM4KSsxg0Njc4Q1NWY3N1 JSYnRmSEorK0NURldHaDlNNUk8L/xAAbAQEBAQEBAQEBAAAAAAAAAAAAAQIDBAUGB//EADgRAQAC AQMCAwcDAgUEAwEAAAABEQIDITEEEjJBURMUIlNhcZEFgbE0QiMzUsHRJKHw8RVD4WL/2gAMAwEA AhEDEQA/APW73cO8fbfyoPvZ4BN8B2gBR5WAJJs8AmFA1bekA6uasLwE6i/vfIQCKgSKAwBsCT9U AfSNne/WAYD7/GAVgwBYWPWAPdL3MApihTbvBaS+q3NvBDdyNt4AI5i1CLQEmj7kwFA6T9sAqvqF OwgJK6OCwgtBV3JDFrQAOZ2qPsgiSHIYEDqYLZlhUbQLHuJ67+sDktTMDuHiLVI18wLGIpuaO9bV hdoVQXNW3aIKZwC/qBF5ASPTs9DCRGtlUZukRZihUXqOogidRKXNIBhyWBbeAFcvqbkQUODsYLSS Ku1e0ES5KS1FfbBA+kMwp12gtKZ3JNe4ghGr0rBqISzejM0CScj7QDAggkEBixAoYFmqoAN36OTB UkhzQt1EAFQIBPxgE7kaizlxABfms4rekAnKi4FSHIgEpRZIqAKuLwCLsaVtesAKICaehDO0AMA9 CANzb4QCmDopIVdjBU0JOx3MEPWQoBXya8AEmjsD1v8AGAiuwetKXMFghq1DvV92gpHS37xJu0GQ KrehD/loAcr1OxcP1gtGQBfbrvA4SWBclxeBySlMpIUA3pBAS

Скачать книгу