ТОП просматриваемых книг сайта:
Мовчання Метатрона. Андрій Ковальчук
Читать онлайн.Название Мовчання Метатрона
Год выпуска 0
isbn
Автор произведения Андрій Ковальчук
Издательство Стрельбицький Дмитрий Майєвич
– А… Ваш минулий бізнес теж був пов’язаний з інформаційними технологіями?
– Та ні – усміхнувся директор – Здебільшого торгівля, схема «купив-продав». Не можна було сказати, що кожна з моїх фірм була успішна. Але більшість так. Нажаль, і ті в свій час вимушений був закрити.
– Чому?
– А чому у нас компанії закриваються? – він гірко усміхнувся, а потім продовжив – та для старту «Замку К» мені вистачило.
– А чому Ви вирішили перейти на новітні технології?
– Ну… з’явилась одна людина, що запропонувала цікаву ідею, я зібрав перевірену команду, і погнали. Потім ще один проект, ще… За перший рік ми тричі відбили вкладені кошти….
– Ого! – Костя розуміючи кивнув головою. – Ну а, виходячи про Ваш попередній досвід із проблемами в бізнесі… я знаю, що зараз часто податкова наїжджає на ІТ-компанії без «криші»… У Вас як з цим?
– З податковою, чи «кришею»? – директор лукаво подивився на Костю.
– Ну… – потягнув Костя – не знаю.
– Розумієте – Олександр Олександрович склав руки на грудях – «Замок К» так раптово набрав обертів і наразі став настільки відомою компанією, і не тільки у нашій країні, щоб будь-який наїзд може створити набагато більше проблем для того, хто наїжджає. Так що «криша» – це наша популярність і успішність….
– Зрозуміло… А ось Остріг… – зайшов Костя з іншого боку. – До речі, цікавий виш. Подобається мені. Був у них, коли писав для «Науковця» репортаж, симпатизую їм…
– Ви писали для «Науковця»? – зацікавився Олександр Олександрович.
– Так, але дуже давно, на початку кар’єри…
– Чому ж так?
– Ну довго розповідати. Але якщо коротко – до хліба потрібні мастильні матеріали та ікра… Так ось, щодо Академії – як ви вийшли на студентів?
– Ну річ у тім, що у «Замку» з ними спільний проект – ціла наукова програма.
– Якийсь грант?
– Ну можна й так сказати, ми і є грант. До речі ми там і викладаємо.
– Ми?
– Ну я … і Федір Петрович.
– Федір Петрович? Але ж він лікар. Там же нема лікарського факультету.
– Ну то й що, хіба лікарі можуть вчити лише майбутніх лікарів?
– Ну…зрозуміло.
– До речі туди іноді заглядає і місцевий священик.
– А він… – Костя запитально подивився на директора, а потім кивнув – ну точно, згадав, у Острозі же й церква є. Спільна для всіх конфесій. Там ще ікона цікава…
– Так, там декілька цікавих ікон. Я так розумію Ви не про Ісуса та матір божу у вишиванках, а про…
– Ісуса зі святим Стефаном[4].
– Так містична історія у цієї ікони.
– Бачу,
Мова йде про ікону 18 сторіччя «Христос-Пантократор і святий Стефан», що знаходиться в експозиційному розділі студентсько-викладацького храму преподобного Федора Острозького. Ікона була власністю представників стародавнього князівського роду Сангушко. У 1918 році помістя Сангушків було захоплене «совєтами». Князя Романа Сангушко було вбито, а ікону з образом Ісуса Христа червоноармійці використовували у якості мішені. Понівечену ікону було врятовано однією жінкою з м. Славута. Протягом довгого часу вона зберігалась на горищі її будинку. Тільки у часи незалежної України ікону викупив та відреставрував місцевий краєзнавець Микола Бендюк. Під час реставрації було виявлено два цікавих, містичних факти. По-перше, те, що образ Ісуса Христа було намальована поверх більш раннього образа Святого Стефана. Причому два даних образа накладаються таким чином – Святий Стефан немов би затуляє своєму вчителю рота. По-друге, жодна, з випущених «совєтами» 50 куль не потрапила в обличчя Христа та руку Стефана. Дана подвійна ікона являє собою символом страждань України за Радянських часів – Стефан своєю десницею не дає змоги говорити Сину Божому про жахіття тих часів.