Скачать книгу

теж опиняється в Петербурзі. Юному художнику за улюблене малювання перепадає різками. Проте навіть фізичні покарання не відбивають охоти вчитися.

      Письменник Степан Процюк: «Кажуть, що є три типи чоловіків: чоловік-воїн, чоловік-жрець і чоловік-гречкосій. То ясно, що Шевченко і Гоголь були чоловіками-жерцями. Бо були письменниками, знаковими письменниками. Але Шевченко був жрець і воїн, а Гоголь жрець і гречкосій. Я відразу згадав книжку філософа українського, Шланкевича, «Загублена українська людина», – про синдром малоросійства. Мені здається, що у Гоголя малоросійство – це угодовство перед російським. Незважаючи на потужний талант, угодовство все-таки переважило талант».

      На початку 30-х років XIX століття Гоголь і Шевченко знайомляться з Василем Жуковським, письменником, перекладачем та особистим учителем імператорської сім’ї. У житті обох він відіграє значну роль. Жуковський вводить Гоголя у столичне літературне середовище. Однак попри перші літературні успіхи Миколу тягне додому, у Київ. Жуковський обіцяє допомогти з кафедрою в новоствореному Київському університеті.

      «Киньте, насправді, Кацапію і їдьте на Гетьманщину. Я думаю те ж саме зробити і наступного року гайнуть звідси. Дурні ми дійсно, якщо розсудити гарненько. Для чого і для кого ми жертвуємо всім? Їдемо! Скільки там ми назбираємо всякої всячини» (Микола Гоголь. Лист до Максимовича, 1833).

      Утім, із часом мрії про Київ і університет згасають. Нові тексти російською мовою про Україну приносять російську славу. Гоголь залишається.

      Любомир Стригналюк: «Гоголь йшов до Петербурга дорогою дворянською. Тобто він був дрібним дворянином, як відомо. І його шлях у літературу був очікуваним. Є таке свідчення, що перші твори він писав малоруською мовою. Вони не підтверджені, але факт залишається фактом. Це той, що Гоголь все-таки послуговувався українською образною і мовною системою і накладав її на російську».

      У 1835 році Гоголь пише перший варіант «Тараса Бульби». Жодного російського царя у цій книжці ще немає.

      Наступного, 1836 року, Жуковський знайомиться з Тарасом Шевченком і разом з художником Карлом Брюловим вирішує викупити талановитого молодого чоловіка з кріпацького рабства.

      Рік 1828-й. Ніжин. Григорій Миклухо-Маклай переповідає своєму гімназійному приятелю Миколі Яневському-Гоголю родинні перекази: про Степана Макуху, який особисто взяв Очаків і, доповідаючи про це Потьомкіну, назвав останнього недотепою, про орден і дворянство від Катерини Другої, про те, як козацьке прізвисько Михлай стало шотландським Маклай, а також про історію з часів війни Хмельницького – курінний Охрім Макуха відзначився з трьома синами під Жовтими Водами, але під Дубном один із синів закохався у польську панночку і втік, тоді двоє інших викрали брата з фортеці і привели на суд батька, а Охрім власноруч застрелив сина-зрадника. Через п’ять років Гоголь відтворить цю історію у повісті «Тарас Бульба».

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст

Скачать книгу