LITMIR.BIZ

Скачать книгу

Тоді нам треба зв’язатися з телефонною компанією й одержати перелік номерів, за якими дзвонив Мольнес того вечора. Однак співробітники, які звичайно допомагають нам у таких справах, уже закінчили роботу, так що я подзвоню їм завтра вранці.

      Харрі потер потилицю.

      – Це не обов’язково. Я розмовляв із Нхо, він цим займається.

      – Ясно, – сказала вона. – Ти навмисно зробив це не через мене?

      У її голосі не чулося ні роздратування, ні виклику. Вона запитала тільки тому, що Нхо був її підлеглим і Харрі порушив ієрархію. І справа не в тому, хто тут начальник, а хто ні, а в тому, що ефективніше для розслідування. А це вже в зоні її відповідальності.

      – Вас не було на місці, старший інспектор Крамлі. Вибачте, якщо я поквапився.

      – Не варто вибачатися, Харрі. Ти ж сам кажеш, що мене в той момент не було. До речі, можеш звати мене Ліз.

      Тепер вони піднімалися вгору річкою й уже встигли пропливти досить далеко. Старший інспектор показала пальцем на будинок, оточений великим садом.

      – Там живе твій співвітчизник, – вимовила вона.

      – Звідки ти знаєш?

      – У пресі був скандал, коли він побудував собі цей будинок. Бачиш, він схожий на храм. Буддистів обурило, що язичник живе в такому житлі, вони вважають це блюзнірством. До того ж вони наголошували на тому, що будинок зведено з колишнього бірманського храму, котрий перебував на спірній прикордонній території з Таїландом. У ті часи там було важко, раз у раз зчинялася стрілянина, так що люди їхали хто куди. А норвежець купив задешево цілий храм, й оскільки північні бірманські храми побудовані з тикового дерева, він зміг розібрати його й перевезти до Бангкока.

      – Це ж треба, – здивувався Харрі. – І хто це?

      – Уве Кліпра. Один із найбільших будівельних підрядчиків у Бангкоку. Думаю, ти ще почуєш про нього, якщо затримаєшся в нас трохи довше.

      І вона наказала весляреві повертати назад.

      – Нхо, мабуть, уже одержав список дзвінків. Як щодо того, щоб замовити їжу з доставкою?

      Список справді вже чекав на них, поховавши теорію Харрі.

      – Останній дзвінок був зареєстрований о сімнадцятій п’ятдесят п’ять, – заявив Нхо. – Інакше кажучи, приїхавши в мотель, він нікому не дзвонив.

      Харрі подивився в пластикову миску із супом-локшиною. Білі смужки нагадували бліді, заморені спагеті, і він щораз здригався, коли вони зринали в самому несподіваному місці, тільки-но він намагався підхопити їх паличками.

      – Однак номер убивці може бути й у цьому списку, – промовила Ліз із напханим ротом. – Інакше навіщо йому було красти мобільник?

      Увійшов Рангсан і повідомив, що тут Тоня Гардінг, у неї беруть відбитки пальців.

      – Можете поговорити з нею, якщо хочете. І ще дещо: Супаваді сказав, вони перевірять ампулу з машини, результати будуть відомі завтра. Нашою справою займаються в першу чергу.

      – Передавай їм привіт і скажи коп кон крап, – відповів Харрі.

      – Що-що?

      – Скажи їм спасибі.

      Харрі дурнувато усміхнувся, а Ліз, подавившись, закашлялася

Скачать книгу