LITMIR.BIZ

Скачать книгу

Вірджинія без попередження влетіла до його кабінету.

      – Без сумніву, у вас є просте пояснення цьому, – заявила вона, кладучи на стіл управителя чек із поміткою «Повернути надавачу».

      – Боюсь, міледі, що ви значно перевищили свій банківський ліміт, – промовив Фейрбразер, залишаючи без коментаря той факт, що вона заявилася без попередження. – Я кілька разів надсилав вам прохання про зустріч, щоб обміркувати ситуацію, що склалася, але ви, вочевидь, були надто зайняті.

      – Я швидше вважала, що позаяк моя родина тримає гроші в «Коутсі» вже понад двісті років, мені можуть дати трохи більше свободи.

      – Ми були настільки прихильними до вас, наскільки взагалі можливо за таких обставин, – відповів Фейрбразер. – Й оскільки ще кілька ваших операцій очікують розгляду, боюся, що ви не залишили нам вибору.

      – Якщо це так, ви не залишили мені іншого вибору, ніж як перенести мій рахунок до більш цивілізованої установи.

      – Як бажаєте, міледі. І, можливо, ви будете такі люб’язні, щоб повідомити мені, в який банк нам треба перенести вашу заборгованість. А тим часом, боюся, ми не зможемо сплатити жоден із ваших поточних непогашених чеків, поки не отримаємо щомісячний платіж його світлості.

      – Усе добре складається, – зраділа Вірджинія. – Бо я нещодавно відвідувала свого батька в Шотландії, і він погодився збільшити мою допомогу до трьох тисяч фунтів на місяць.

      – Це справді хороша новина, міледі, і це, безперечно, допоможе полегшити вашу поточну короткотермінову проблему. Однак маю зазначити, що після цієї вашої зустрічі зі своїм батьком його світлість написав повідомлення банку, що більше не готовий гарантувати ваш овердрафт. І жодним словом не згадав про будь-яке збільшення вашої щомісячної допомоги.

      13

      Ранок Вірджинія провела у нової перукарки, де їй зробили манікюр, та забрала свою улюблену сукню від Шанель із хімчистки перед тим, як повернутися на Кедоґан-Ґарденс.

      Коли споглядала на себе у дзеркало в повний зріст, їй здавалося, що вона виглядає цілком непогано як на свої сорок два, ну, сорок три… ну… Вона замовила таксі до «Гаррі» трохи раніше першої години, а коли назвала ім’я Сайруса Д. Ґранта III консьєржу, її відразу ж провели до приватного кабінету на другому поверсі.

      – Ласкаво просимо, люба, – привітався Бофі, заходячи до кімнати.

      Він швидко відвів її убік і прошепотів:

      – Знаю, що Сайрус просто помирає від бажання зустрітися з тобою. Я вже йому сказав, що ти належиш до королівської родини.

      – Я далека небога королеви-матері, з якою зустрічалася лише на офіційних заходах, правда, мій батько час від часу грає з нею у бридж, коли вона навідується до замку Ґлеміс.

      – А я йому сказав, що ти пила чай з королевою лише минулого тижня.

      – У Букінґемі чи у Віндзорі? – поцікавилася Вірджинія, приєднуючись до гри.

      – У Белморалі. Він набагато ексклюзивніший, – Бофі вхопив ще один келих шампанського в офіціанта, який проходив повз нього.

      Вірджинія зробила вигляд, що не помічає почесного гостя, якого оточували шанувальники, й розмірковувала

Скачать книгу