Аннотация

У першій книзі «Загальний вступ до чистої феноменології» твору засновника феноменологічної філософії Едмунда Гусерля «Ідеї чистої феноменології і феноменологічної філософії» автор вперше концептуалізує феноменологію як трансцендентальну філософію. У цьому дослідженні він формулює і експлікує такі важливі феноменологічні поняття, як природна настанова, феноменологічна редукція, інтенційність тощо. Твір стане у пригоді дослідникам сучасної філософії, викладачам філософії, студентам філософських і гуманітарних факультетів і широкому колу гуманітаріїв, які цікавляться сучасною філософією та методологією пізнання. В формате PDF A4 сохранен издательский макет.

Аннотация

У творі «Досвід і судження» Едмунд Гусерль пропонує феноменологічне розуміння генеалогії логіки як походження форм судження з допредикативного досвіду. Він впроваджує поняття внутрішнього і зовнішнього горизонту досвіду, а також запропоновує специфічне феноменологічне розв’язання проблеми утворення загальних понять за допомогою концепції вільної варіації у фантазії. Розраховано на викладачів філософії, студентів філософських і гуманітарних факультетів, а також на широке коло інтелектуалів, що цікавляться сучасною онтологією, епістемологією і логікою. Цим томом, що містить твір видатного німецького філософа ХХ сторіччя, засновника феноменологічної філософії Едмунда Гусерля «Досвід і судження. Дослідження генеалогії логіки», розпочинається видання серії «Бібліотека класичної світової наукової думки». Ця серія пропануватиме українському читачу академічні переклади класичних творів із різних галузей науки: філософії, історії, психології, соціології, економіки тощо. Головний критерій відбору творів – їхнє помітне місце у світовій інтелектуальної традиції та вагомість для сучасної думки. Праця Едмунда Гусерля «Досвід і судження. Дослідження генеалогії логіки», безперечно, відповідає цьому критерію, адже має неабияке значення для всього розвитку феноменологічної філософії – однієї з найвпливовіших течій ХХ сторіччя. Цей твір порушує питання, що визначатимуть подальший розвиток логіки, епістемології та філософії мови. Зокрема, це питання про допредикативний досвід і походження з нього предикативного судження. Спроба розв’язати це питання зумовила одну з кардинальних подій у філософії ХХ сторіччя, а саме: так званий «лінґвістичний поворот». Сподіваємося, що цей том, як і наступні томи серії, стане в пригоді як досвідченим науковцям, так і студентам, молодим дослідникам, усьому освіченому загалу.