Аннотация

Повість «Діви ночі» – один з найвідоміших бестселерів української літератури. Він був надрукований ще 1992 року, декілька разів перевидавався, але знову швидко зникав із полиць. …Події книги розгортаються у 1978 році. Герой повертається з армії і з головою поринає у шалений вир життя – такого, якого він ще не знав. «Фарцовка», друзі-сутенери, проститутки, стара пані, що у своїй «школі» готує дівчат для певних послуг, – за всім цим світом герой спочатку лише споглядає. Але швидко стає у ньому «своїм»…

Аннотация

Юрий Винничук (р.1952) – украинский писатель, поэт, драматург, литературный деятель. Автор книг «Девы ночи», «Житие гаремное», «Мальва Ланда», «Легенды Львова» и многих других. Живет и работает во Львове. Юрий Винничук не просто один из самых известных современных авторов, он – из числа самых читаемых. Каждое его произведение или проект являются настоящим событием. Роман «Весенние игры в осенних садах» был, пожалуй, самым скандальным победителем конкурса «Книга года ВВС» (2005 г.) за всю его историю. Эротичность и открытость этого произведения вызвали в свое время целый шквал пуританского возмущения. Но это не просто открытость, это искренняя исповедь главного героя, одинокого мужчины, и исповедь эта полна иронии и самоиронии, комедии и трагедии… На русском языке роман публикуется впервые.

Аннотация

Цю книжку без перебільшення можна вважати взірцем творів, написаних у жанрі чорного гумору й абсурду. Жанр цей давно вже існує в розвинених літературах світу – досить згадати і Хорхе Луїса Борхеса, і Луїса Кортасара, і Шарля Бодлера, і Льюїса Керрола… Це, так би мовити, інша література і творилася вона завжди як своєрідний протест проти влади. Твори, які ввійшли до цієї книжки, писалися переважно у 70 – 80-ті роки минулого століття, як то кажуть, «для себе», тобто в жодному разі вони не призначалися для публікації. Натомість без зазначення авторства оповідання з’являлися у самвидаві. Звичайно, з часом прізвище автора стало відоме, і з тих пір Юрія Винничука небезпідставно називають «батьком чорного гумору». Окрім того, що ці твори знайшли свого читача на батьківщині, вони неодноразово перекладалися багатьма мовами, навіть есперанто.