Скачать книгу

як-от:

      – Доню! Ти куриш? З яких пір?

      – З того дня, як чоловік повернувся з відрядження і знайшов у попільничці недокурок…

      – Синку! Ти носиш сережку у вусі?! З яких пір?

      – З того дня, мамо, як дружина знайшла її в нашому ліжку…

      – це все тільки підтверджує думку про непередбачуваність логіки жіночої, яка успішно одягає на себе личину логіки чоловічої і тим майже завжди виграє.

      РS. Окремими розділами є «ПРИКОЛИ та ЗАЯВИ від тітки КЛАВИ» і «ПРИКОЛИ та ПРИБАМБАСИ від дядька ОПАНАСА». Це подарунок авторам та читачам від прекрасної прикольної пари солідного подружнього віку, які з’їли удвох не один полумисок логіки подружнього життя.

      Отож, будьте логічними: якщо ви придбали цю книгу, – дочитайте її до кінця і смійтеся на здоров’я.

      З повагою – Олексій Кононенко.

      Житейські історії

      Логіка жіноча

      Офіціант немов ошпарений окропом підлітає до пещеної жіночки, яка обідає за столиком в ресторані:

      – Ваш чоловік помер!

      Та продовжує спокійно обідати.

      – Ваш чоловік помер! Ви що, не дочули?!

      – Чую! Чую! Почекайте, ось я закінчу обідати, тоді ви побачите, яка зі мною буде істерика.

      Одна пані за столиком пропонує цигарки своїм товаркам. Ті по черзі відмовляються.

      – Дякую, не курю. Запропонуйте господині, – підказує їй сусідка.

      – Вона курить…

      Чоловіка перестріла циганка і настирно напросилася погадати. Взяла його руку і раптом жахнулася:

      – Господи! Тобі жити тільки до ранку! – вигукнула і втекла.

      Чоловік приплентався додому, зі сльозами на очах розказав жінці. Побідкався, а потім каже:

      – Давай вип’ємо, жінко, і будемо кохатися до ранку!

      – Ще чого! Тобі добре, завтра не вставати!

      Чоловік і жінка вже досить літнього віку якогось вихідного дня після доброї випивки і вечері з приводу свята відпочивають біля телевізора. Жінка:

      – А ти ж мені, чоловіче зраджував! Знаю з ким і знаю коли…

      – І ти ж мені зраджувала! Тільки не знаю з ким і коли. Признайся, жінко, життя ж бо майже вже прожили…

      – Та всього три разочки…

      – Коли? Як?

      – Пам’ятаєш, як кандидатську захищав і одного голоса не вистачало?

      – Угу…

      – А пам’ятаєш, як на директора заводу йшов, а секретар райкому був проти?

      – Ага…

      Мовчанка.

      – А третій раз, жінко?

      – Ну… Це вже за часів незалежності… Пам’ятаєш, як у депутати балотувався?

      – Так. Ну й що?

      – Так тобі ж триста трьох голосів не вистачало!

      В ресторані на кухню заходить директор, бачить там біля молодої куховарочки пожежника і до нього:

      – А що тут пожежник робить?

      – Слідкує, щоб м’ясо не згоріло! – швидко знайшлася куховарка.

      Проводжає Іван Настю до хати. Стали біля яблуньки.

      – Закурю та піду! – каже Іван.

      Покурив. Помовчали.

      – Закурю та піду! – каже знову.

      Потім ще

Скачать книгу