LITMIR.BIZ

Скачать книгу

нічого, – похитав головою, хоч насправді прекрасно знав, чим все завершилося.

      Вночі біля стрип-клубу почалася бійка, що переросла в стрілянину. Поліції вдалося відразу затримати лише одного стрільця, а вже під ранок впіймали й другого. Обоє виявилися під дією наркотиків. За попередньою інформацією, амфетаміну.

      Наразі Гусейнова більше турбувала справа, яку йому щойно доручили розслідувати. Нутром слідчий відчув, що новий грабіж – справжнісінький висяк. Усередині все кипіло від почуття несправедливості: ну чому найважчі справи завжди дістаються саме йому? Чому саме до нього таке незаслужене ставлення?

      З сусіднього кабінету вийшов Скляр і кудись швидко попрямував. Скоріше за все, зустріти свідка чи понятого[19].

      – Ходить тут, такий модний і самовпевнений, – кивнув вбік Єгора Гусейнов.

      – Йому можна, – зітхнув Нагай, – він хороший слідчий.

      – Був би хорошим слідчим, не поставив би під загрозу життя колеги. Це серйозна помилка, його б мали звільнити. Якби не татко, давно б вилетів звідси. Ти можеш уявити? Йому довірили поїхати на курси від закордонних колег – єдиному слідчому з усіх нас – а він все так спаплюжив! Осоромив наш міськвідділ перед усією Україною та ще й перед канадцями! А, між іншим, тоді мав їхати я. Я б ніколи не дозволив статися тому, що дозволив собі він.

      Нагай задумливо кивав. Він добре пам’ятав той ажіотаж, що почався, коли в міськвідділі оголосили конкурс на поїздку до Харкова. До колишньої столиці з’їхалися правоохоронці з усієї країни. Гусейнов звідкись дізнався про заплановане масштабне навчання ще до оголошення конкурсу, тож уже в перший день його заява, резюме та мотиваційний лист лежали в кабінеті керівництва. До останнього Антон був певен, що поїде саме він – навіть збиратися потроху почав. Тільки от не так сталося, як гадалося. Єгор, завжди на своїй хвилі, занурений у роботу, дізнався про конкурс мало не в останній день. Нагай і досі бачив, як загорілися очі Скляра. Слідчий подав потрібні документи в той самий день. І, якщо по правді, Тарас Нагай ні на мить не засумнівався, що перевагу нададуть саме Єгору. Не через батька. Через його компетентність. Нагай тоді й сам хотів поїхати, та навіть не подав свою кандидатуру. Хто б його обрав?

      – І на тебе визвірився, – ніби здалеку почув голос Гусейнова Нагай. – Ні за що.

      Оперативник відволікся від спогадів і подивився на колегу. Відразу зрозумів про що йдеться. Йому досі неприємно було згадувати конфлікт, що виник якось між ним та Єгором: Тарас справді припустився помилки, він дуже шкодував про це. Проте Єгор виявився з тих, хто дуже неохоче пробачають. Відтоді співпраця Скляра та Нагая звелася до мінімуму.

      – Ну… – протягнув Тарас. Йому приємним був захист Гусейнова (зменшувало почуття провини), – я таки справді налажав. Ми б значно швидше впіймали вбивцю, якби я ретельно перевірив всю інформацію.

      Гусейнов гмикнув:

      – Тарасе, Єгор примусив тебе повірити, що ти винен. Хай там як, а порівняно з його промахом, твій – незначний.

      Нагай

Скачать книгу