LITMIR.BIZ

Скачать книгу

привіт, Бабі. Аля не хоче давати нам версію. Ти її зробила?

      На якусь мить Катінеллі більше не була в центрі уваги.

      – Ні, тільки половину. І, здається, навіть це неправильно. Але мене вже викликали. Я перевіряла, сьогодні вона має викликати тебе і Сильвію Фесту, а потім почне нове коло. Але зазвичай вона викликає тих, у кого незадовільні оцінки.

      Катінеллі спробувала відійти. Палліна смикнула її за куртку.

      – Ти чула? Ти не можеш нас залишити так, ти нас усіх знищиш!

      – Я не розумію, чому ви не можете чинити так, як Джанетті. Вона мені дзвонить після того, як усе зробила, і ми перевіряємо разом… Так вона підготована, і наступного дня все йде як слід. А так, як чините ви, – нащо це потрібно?

      – Тебе це гребе? Власне, латина взагалі нікому не потрібна. Ну то ти нам даси чи ні ту версію?

      – Я тобі вже сказала: ні. Хай вам Джанетті дасть.

      Палліна пхикнула.

      – Ага, та вона завжди приходить в останню мить… За п’ять хвилин – дзвоник. Ну ж бо, ну тільки сьогодні… Востаннє, обіцяю.

      – Ви це завжди кажете. Ні, цього разу ні. Я вам її не дам!

      Катінеллі пішла.

      – Ну ти диви, яка гівнючка. Ще й потвора. Ось чому вона така зла. Бо на неї ніхто ніколи не звертає уваги. Це ж ясно. Ми принаймні розважаємось і дуже всім подобаємось.

      Сильвія Феста підійшла до Палліни.

      – Так, але я не думаю, що моїй матері дуже сподобається трійка, яку мені вліпить Джаччі, якщо ми не зробимо-таки версію.

      – Ось, візьміть мою.

      Бабі витягла з сумки свого зошита з латини й відкрила його на останній сторінці.

      – Так ви принаймні зможете сказати, що спробували щось перекласти. Зробили її наполовину. Це краще, ніж нічого. Скажіть, що ви зупинились на «esperavisse». Це дієслово, яке я в біса не розумію, звідки походить. Власне, я його з чверть години шукала в «Іль»[28], але не знайшла. Потім мені все набридло і я пішла обідати. Знежирений йогурт без цукру, жахливий. Ще кисліший за Катінеллі.

      Усі засміялися.

      Палліна взяла зошит і поклала його на бордюр між іншими дівчатами.

      – Хай там як, це правда: від навчання грубшаєш. Я це завжди казала: якби я вибрала лінгвістичний напрямок, то точно важила б на чотири кілограми менше.

      Палліна почала списувати, так само, як й інші дівчата, усі можливі жертви моторошної Джаччі.

      З великих вікон класу було видно близькі луки. Кілька однаково одягнутих дітлахів бігали та грались у траві. Вихователька допомогла підвестися білявому хлопчикові, що забруднив свій білий халат. Сонце розливалось по партах. Бабі неуважно обвела очима клас. Одна дівчина, сховавшись за сусідкою спереду, дрімала, поклавши голову на переплетені руки. Інша, схиблена на своєму волоссі, потягла «хвоста», поділивши його і піднявши таким чином гумку, яка повільно сповзала її лискучим каштановим волоссям. Бенуччі цього разу витримала ще менше, ніж зазвичай. Сиділа, тримаючи руки під партою, і намагалася впоратися зі своєю піцою з томатним соусом. Відірвала від неї шматок і замурзаними в соусі пальцями швидко поклала його до рота. Потім почала жувати, удаючи байдужість,

Скачать книгу