ТОП просматриваемых книг сайта:
1984. Джордж Оруэлл
Читать онлайн.Название 1984
Год выпуска 0
isbn 9780880002806
Автор произведения Джордж Оруэлл
Жанр Зарубежная классика
Издательство Мультимедийное издательство Стрельбицкого
Ще три згортки вислизнули з пневматичної труби, поки Вінстон працював, але це були прості завдання, і він впорався з ними ще до початку двохвилинки ненависті. Коли почуття ненависті в ньому стихло, він повернувся до своєї кабінки, взяв з полиці словник новомови, відсунув диктограф у бік, протер окуляри і взявся за свою головну ранкову роботу.
Найбільшим задоволенням у житті Вінстона була його робота. Здебільшого це була виснажлива рутина, але часом траплялися завдання настільки складні та суперечливі, що доводилось неабияк покумекати. Витончені, майстерні підробки, у яких вам ні на що було спертися, крім як на знання принципів АНГСОЦу і ваше власне розуміння того, чого від вас чекає Партія. Вінстону добре вдавалися такі «творчі» завдання. Іноді йому навіть довіряли виправлення передових статей у «Таймс», які були повністю написані на новомові. Він розгорнув згорток, який відклав ще з самого ранку. У ньому було написано:
«Таймс» від 3.12.83 повідомлення сб наказ двічіплюснедобре посилання неособи переписати повністю подати нагору документацію
На старомові (або стандартній англійській мові) це могло звучати так:
«Повідомлення про Наказ Старшого Брата у «Таймс» від 3 грудня 1983 року вкрай незадовільне і містить посилання на неіснуючих людей. Перепишіть його повністю і перед подачею відправте свій проект на розгляд керівництва».
Вінстон знайшов і прочитав оригінальну статтю. Наказ Старшого Брата на цей день був присвячений в основному відзначенню чудової роботи організації, відомої як ФФКК, яка поставляла сигарети та інші товари морякам у Плавучих фортецях. Так от товариш Візерс, поважний член Внутрішньої Партії, був удостоєний особливої уваги та нагороджений орденом «За видатні заслуги» другого ступеня.
Три місяці по тому ФФКК була раптово розпущена без пояснення причин. Імовірно, Візерс і його соратники тепер перебували в немилості, але ні в пресі, ні по телеекрану не було повідомлень щодо цього. Цього і слід було очікувати, оскільки політичних злочинців не прийнято було публічно судити та викривати. «Великі чистки», яким піддавалися тисячі людей, бувало, супроводжувалися публічними судовими процесами над зрадниками і думкозлочинцями, які привселюдно зізнавалися у своїх злочинах і згодом були страчені, але це були, скоріше, показні видовища, які відбувалися буквально раз на кілька років. Найчастіше люди,