LITMIR.BIZ

Скачать книгу

а то й на голову. Й балакати з ним доводилося, дивлячись знизу вгору, що мимоволі ставило в невигідне, вразливе становище.

      Спершу Монтань з підкресленою увагою, хіба не спробувавши на зуб, роздивився Климів certificat d’identite, виданий трохи більше року тому в поліційній префектурі. Кілька разів стрибнув поглядом із фотокартки на документі на лице Кошового й назад, поклав документ на стіл. Настала черга зеленого папірця, складеного гармошкою. Тут інспектор вивчав недовго, торкнувся мундштуком аркуша:

      – Термін спливає.

      – За три місяці.

      – Але спливає. Через три місяці ви, месьє, опинитесь поза законом.

      – Я прийду і продовжу термін дозволу на проживання.

      – Якщо вам його продовжать, месьє.

      – Щось не так з моїми паперами?

      – О, наш Монтань дуже пильний та суворий! – озвався рудий, котрий спостерігав за дуеллю з неприхованим інтересом. – Він завжди знайде порушення, месьє!

      – На відміну від деяких, Робер, я роблю нудну роботу щодня, – спокійно відреагував маленький інспектор, переключився на Клима. – У паризькій префектурі не дуже люблять емігрантів, що порушують закон.

      – Хіба я порушив? Що саме?

      – Робота кримінальної поліції, месьє – не лише розкривати злочини. Попереджати їх значно ефективніше. Це означає, до всього іншого, попереджати тих, хто може скоїти злочин.

      – Він попереджає вас, – знову вставив рудий Робер.

      Чоловіки говорили, підносячи голос – інакше слова потонули б у звуках, якими наповнювала бюро стара машинка інспектора-шульги.

      – Перешкоджання роботі поліції, втручання не в свої справи… Все це порушення, месьє Кошові, – пояснив Монтань, не кваплячись повертати документи.

      – Я ще нічого зі згаданого переліку не скоїв. Лише зайшов. У мене й свідки є, – Кошовий кивнув на рудого інспектора.

      – Невже ви хочете накоїти лиха? – Монтань вказівним пальцем збив капелюха з лоба на маківку.

      – Ми ще не почали розмову, а ви вже погрожуєте.

      – Я попереджаю, – нагадав маленький інспектор, нарешті простягнув Климові папери. – Репутація метра Роше, месьє, дає мені всі підстави вважати: він замислив якусь аферу.

      – З його слів, ви погодилися прийняти мене й вислухати. Отже, ви готові піти на аферу?

      – Я погодився поговорити з особою, яку месьє адвокат назвав важливим свідком у справі про вбивство метра Лорана, – сищик тицьнув у бік Клима мундштуком, немов шкільний вчитель указкою. – Хоча направду не розумію, як ви можете допомогти чи захиснику, чи поліційному розслідуванню, якщо, зі слів метра Роше, бачили мадам Лоран востаннє п’ять років тому. А про те, що це прізвище взяла собі ваша давня знайома, дізналися, – Монтань зиркнув на настінний годинник, – три години тому.

      – Три з половиною, – уточнив Кошовий.

      – Що це міняє? Для чого мені приділяти вам час, месьє Кошові? Адвокат Роше знаний у Парижі як особа, яка не надто успішна в своїй справі, але дуже хоче зловити свого птаха удачі.

      – Амбіції

Скачать книгу