LITMIR.BIZ

Скачать книгу

поверхи: зверху небо, нижче гори, а ще нижче море… І навпаки.

      Небо пухке, гори тверді, море мокре. Досить!..

      Етнографія. Населення – чорне. На ногах шкіряні «личаки». Вірить в Аллаха й Магомета, пророка «єйного»… Поділяється на чоловіків, жінок і на дітей. Жінки – чорні. Діти – чорні… (Чорне море!) Чадри вже жінки не носять. Носять чадру тепер у Ялті на молі, тільки не «чорні» жінки, а білі. Мова – не наша.

      По-нашому – платня, а по-їхньому – улєфє.

      По-нашому – воша, по-їхньому – біт. (Звідси пішло, очевидно, «бити воші». Увага для філологів).

      – Анларизми не бен селерим?

      – Анларизми?!

      Нічого ви не «анларизми», бо ця фраза значить:

      – Чи розумієте ви, що я кажу?

      Населення хліборобствує, виноградарствує, садівникує, скотарствує і курортствує.

      Це все роблять жінки.

      Чоловіки сидять цілий день у холодку, чухаються, курять цигарки та п’ють каву.

      Фауна. Не наша. Коли їдете чи йдете горами, часто бачите десь у лісі на скелях чи на узгір’ях якихось невідомих вам тварин, невеликих розміром, з рогами, з чотирма ногами і з одним хвостом.

      У тварини тої іноді голова вгору, а круп униз, іноді круп угору, а голова вниз!

      Ви раптом стаєте. І дивитесь. Пильно вдивляєтесь.

      – Ах! Ах! Що за така гірська тварина?

      От що значить – клімат! За якихось шістсот верстов, а дивись – зовсім не те!

      – Що то таке? – питаєте тубільця…

      – Корова! Молоко дає! Доїться! Телят водить!

      – Ах-ах! А ото?

      – Котора поменше?

      – Так!

      – Коза називається! А ото збоку – кінь!.. А то – свині під дубом…

      …Осли є! І на горах, і на курортах. На курортах більше!

      Орли є! Кури є! Півні є! Курчата вже вилупились! Три карбованці субтропічна курка коштує… Орел – не знаю скільки!

      Флора. Різноманітна. Дуб. Кедр. Кипарис. Магнолія. Гліцинія. Кропива. Кульбаба. Чинара. Будяк. Фініки. Пальми. Чебрець. Юдове дерево. Оріх. Коноплі. Груші. Яблука. Лимони. Апельсини. Картопля. Виноград і т. ін.

      Винограду тут дуже багато, через те все майже вино для продажу курортникам виробляється з махорки й продається як вино «розлива кам’яної доби» по п’ять крб. пляшка («тільки для вас!»). Ригають від нього понад норму.

      Оце більш-менш повний (наскільки вистачило сил!) малюнок Криму…[3]

      Здається, ніби й нічого особливого, – правда?

      У тім-то й річ, що особливостей отих тут сила.

      Субтропічна, товариші, штука Крим! От що головне.

      Візьміть так.

      От ходить, приміром, у столиці українській Харкові по вулиці Карла Лібкнехта коза. Ну що ж! Ходить – і квит! Коза – та й уже!

      А от коли отут поставити тую козу під кипарисом або на стрімчастій скелі, уже вам вона не коза, а екзотика.

      Уже в неї хвіст не на 45° (чи на якім там?) довжини чи широти, а мало не екваторіальний! Тропічний хвіст, гарячий хвіст, і крутить вона ним по екватору!

      От у чім сила!

      Або горобець на Основі{57} на тину й горобець у Криму на пальмі! Різниця!

Скачать книгу