LITMIR.BIZ

Скачать книгу

Я залишився поряд з ним. Кілька хвилин ми балакали, кому з ким випало сісти поряд. Умберто підвівся й попрохав, щоб ми встали. Усі одночасно підвелися, серйозні й мовчазні. Едуардо, низенький і з пронизливим голосом, привітав наш прихід до групи «Юнаки, віддані Христу», південно-східного капітулу «Руху юних католиків» у федеральному окрузі.

      – Увійдіть разом з нами у серце Христове, відкрийте в собі його доброту, любов і прощення, – сказав він.

      Ми з Качуром перезирнулися. Якщо це був початок, то що ж нас чекало наприкінці? Слово взяв Антоніо. «Помолімося», – сказав він. Добрі хлопчики похилили голови й почали мурмотіти «Отче наш». Ані я, ані Качур, ані Водичка не знали слів. Тільки Хайбо, здавалося, повторював за ними, хоча потім зізнався, що просто бурмотів якісь нісенітниці.

      Скінчивши, юнаки, віддані Христу, кілька разів перехрестилися. Священницьким жестом Умберто простягнув руки, попросив нас сідати й звернувся до Саула, смаглявого чорноволосого типа.

      – Сауле, яка в нас сьогодні тема?

      – Сьогодні поговоримо про секс, – сказав він, не змигнувши, ніби йшлося про чампýс[33] чи тригонометричні рівняння. Качур випрямився на стільці. Тема принаймні звучала цікаво.

      – І що ти підготував про секс? – спитав далі Умберто.

      Саул розкрив портфель і видобув течку з вісьмома машинописними сторінками. Почав читати. «Секс має бути одним з найчистіших діянь людської істоти, якщо тільки здійснюється з любов’ю й згідно з правилами християнського подружжя. Статеве співжиття між чоловіком і жінкою має щоразу виражатися в любові до Христа, Господа нашого».

      Читання тривало ще двадцять хвилин. Що довше він читав, то жахливішим здавався мені зміст. Рясніли слова «гріх», «кара», «незайманість», «цнота», «чистота» й не менше п’ятдесяти згадок про Христа. Качур і Водичка не могли повірити почутому. А Хайбо не зважав і поглинав чипси.

      Коли Саулова літанія скінчилася, Умберто звернувся до Хайбо.

      – Як тобі те, що нам виклав Саул?

      Хайбо застиг, дивлячись на нього, а потім подивився на мене, шукаючи підтримки. Він не дуже дослухався.

      – Ну, колосально, – відповів він, спльовуючи шматочки чипсів.

      – А чому це тобі здається «колосальним»? – урочисто запитав Умберто.

      – Ну, це кльово й до ладу.

      – Будь ласкавий, уживай слова, які ми розуміємо, Хав’єре, – попросив Умберто. Було дивно чути, як він називає Хайбо на ім’я.

      – Ви не розумієте, що таке кльово?

      – Ні, – рішуче відповів Умберто, – а зараз вислови нам свою думку про те, що повідав Саул.

      Хайбо загаявся з відповіддю.

      – Думаю, що оце про секс із любов’ю та Христом – це добре.

      – Чому це добре?

      Хайбо був моїм другом не за свої інтелектуальні здібності, а за вірність і почуття гумору. Ніхто не вмів насмішити краще за нього. А тепер Умберто притис його до стінки, знаючи, що це найслабша ланка нашої групи.

      – Тож чому? – наполягав Умберто, поки Хайбо мовчав.

      – Бо

Скачать книгу