LITMIR.BIZ

Скачать книгу

      – Отже, ти хочеш сказати, що передовиця на першій сторінці – це винятково твоя ідея?

      – «Фракас у Каракасі»? Моя.

      – Скажи мені правду, Фергюсоне. Хто отруює твій мозок комуністичною пропагандою?

      – Що?

      – Скажи, бо мені доведеться відсторонити тебе від занять за поширення цієї брехні.

      – Я не брехав.

      – Ти щойно пішов до шостого класу. Це означає, що тобі одинадцять років, так?

      – Одинадцять з половиною.

      – І ти гадаєш, я повірю, що хлопець твого віку здатен висувати такі політичні аргументи, як в оцій статті? Ти іще замолодий, щоби бути зрадником, Фергюсоне. Такого просто не може бути. Напевне, хтось згодовує тобі оце огидне сміття, і я підозрюю, що це – твій батько або матір.

      – Вони не зрадники, містере Джеймсон. Вони люблять свою країну.

      – В такому разі це мав бути хтось інший. Хто?

      – Ніхто.

      – Коли ти минулого навчального року започаткував свою газету, я підтримав її, еге ж? Я навіть погодився дати тобі інтерв’ю для одної зі статей. Мені сподобалася твоя ідея, бо саме цим, на мою думку, і має займатися такий здібний хлопець, як ти. Жодних суперечливих тем, жодної політики, але тут починаються канікули, і ти повертаєшся після них до школи червоним комуністом. І що мені тепер з тобою робити?

      – Якщо проблема в «Хрестоносці», містере Джеймсон, то можете не турбуватися. Останнє число налічувало п’ятдесят примірників, і половину з них завіяло вітром після того, як почалася бійка. Я сумнівався, продовжувати випуск газети чи ні, але після сьогоднішньої бійки я прийняв остаточне рішення. «Хрестоносця на бруківці» більше не існує.

      – Обіцяєш, Фергюсоне?

      – Їй-богу.

      – Дотримуйся своєї обіцянки, а я спробую забути, що ти заслуговуєш на відсторонення від занять.

      – Ні, не забувайте. Я хочу, щоби ви мене відсторонили. Тепер всі хлопці в класі будуть проти мене, і тому школа – це останнє місце, куди мені хотілося б ходити. Відстороніть мене на тривалий термін, містере Джеймсон.

      – Не треба так жартувати, Фергюсоне.

      – А я й не жартую. Я у класі мов біла ворона, тому чим довше мене тут не буде, тим краще буде для ме5не.