LITMIR.BIZ

Скачать книгу

спати тієї ночі. Тепер доведеться врегулювати цю справу раз і назавжди.

      Унизу під іменем Гаррі Кліфтона він зазначив іще один факт. Коли перше звернення надійшло до лордів-законників за пів- року до цього, вони проголосували чотири до трьох на користь того, щоб саме Кліфтон успадкував титул і, як зазначено в заповіті, все, що там є.

      Почувся другий стукіт у двері, і з’явився його паж, одягнутий в іще одне вбрання в стилі Ґілберта та Саллівана[2], щоб повідомити про те, що давня церемонія от-от розпочнеться.

      – Доброго ранку, мілорде.

      – Доброго ранку, пане Данкан.

      У той момент, коли паж підняв поділ довгої чорної мантії лорда-канцлера, Девід Бартолом’ю вийшов уперед і розсунув подвійні двері кабінету, щоб його господар міг вирушити у семихвилинну подорож до Палати лордів.

      Члени палати, вістуни й інші службовці, зайняті своїми повсякденними справами, хутко відійшли на один бік, коли помітили, що до них наближається лорд-канцлер, і переконалися, що його просування до палати не знає перешкод. Коли він проходив повз них, люди низько вклонялися – не йому, а суверену, котрого він представляв. Посадовець сунув коридором, підлога якого була вкрита червоним килимом, у тому ж темпі, як і щодня упродовж останніх шести років, щоб увійти до палати з першим ударом Біґ-Бена десятої години.

      Пересічного дня, а цей таким не був, щоразу, коли лорд-канцлер заходив до палати, його зустрічали б кілька депутатів, котрі ввічливо підводилися з червоних лав, схиляючись перед посадовцем і залишаючись стояти, поки черговий єпископ прочитає ранкові молитви, після яких могло розпочатися засідання.

      Але не сьогодні. Адже задовго до того, як лорд-канцлер дістався до палати, він почув багатоголосий гомін. Навіть його здивувало видовище, що привітало прибульця, коли він увійшов до Палати лордів. Червоні лави були забиті так щільно, що декотрі депутати тупцялися на сходинках перед кріслом голови, а інші стояли біля бар’єру зали, не в змозі знайти собі місця. Єдиний подібний випадок, як він пригадав, коли палата була настільки заповненою, – це коли Його величність виступав із королівською промовою, в якій повідомив членам обох палат про закон, котрий пропонував ухвалити під час наступної сесії парламенту.

      Коли лорд-канцлер зайшов досередини, їхні милості одразу ж перестали теревенити, підвелися всі як один і вклонилися, коли голова зайняв своє місце.

      Старший юрист країни повільно оглянув палату, його зустрів блиск тисячі нетерплячих очей. Нарешті його погляд зупинився на трьох молодиках, котрі сиділи в дальньому кінці палати, прямо над ним, на галереї для почесних гостей. Джайлз Беррінґтон і його сестра Емма були одягнені в траурний чорний колір за коханим дідусем, а Гаррі Кліфтон – за наставником і дорогим другом. Лорд-канцлер співчував усім трьом, усвідомлюючи, що рішення, яке він наміряється оголосити, змінить усе їхнє життя. Він молився, щоб усе вийшло на краще.

      Коли преосвященний Пітер Воттс,

Скачать книгу