ТОП просматриваемых книг сайта:
Надійно прихована таємниця. Джеффри Арчер
Читать онлайн.Название Надійно прихована таємниця
Год выпуска 2013
isbn
Автор произведения Джеффри Арчер
Жанр Современная зарубежная литература
Серия Бест
Издательство OMIKO
З одного боку… Як він ненавидів ці кліше. З одного боку, Гаррі Кліфтон народився за три тижні раніше свого найближчого приятеля Джайлза Беррінґтона: це факт. З іншого боку – Джайлз Беррінґтон, безперечно, був законним сином сера Г’юґо Беррінґтона та його законної дружини Елізабет: безперечний факт. Але це не зробило його первістком сера Г’юґо, отже, не відповідало заповіту.
З одного боку, Мейзі Тенкок народила Гаррі 28-го числа дев’ятого місяця після того, як сама визнала, що мала стосунки із сером Г’юґо Беррінґтоном, коли вони зустрілися під час поїздки до Вестон-сюпер-Маре. Факт. З іншого боку, Мейзі Тенкок була заміжня за Артуром Кліфтоном, коли Гаррі народився, а свідоцтво про його народження однозначно вказувало, що батьком дитини є Артур. Факт.
З одного боку… Думки лорда-канцлера повернулися до того, що відбулося в палаті після того, як голоси остаточно розділилися і депутати проголосували за те, хто – Джайлз Беррінґтон чи Гаррі Кліфтон – має успадкувати титул і все, що йому належиться. Він нагадав точні слова головного «батога»[1], коли оголосив результат запрудженій палаті:
– «За» – двісті сімдесят три голоси. «Проти» – двісті сімдесят три голоси.
Галас здійнявся на червоних лавах. Аристократ усвідомлював, що такий поділ голосів поклав на нього незавидне завдання вирішити, хто ж має успадкувати титул родини Беррінґтонів, славетну судноплавну компанію, а також майно, землю та цінні речі. Якби ж то стільки не залежало від його рішення, коли справа стосувалася майбутнього цих двох молодиків. Чи повинен він врахувати, що Джайлз Беррінґтон хоче успадкувати титул, а Гаррі Кліфтон – ні? Аж ніяк не повинен. Як наголосив лорд Престон у своїй переконливій промові з опозиційної лави, це створило б кепський прецедент, навіть якщо це й буде зручно для всіх.
З іншого боку, якщо він ухвалить рішення на користь Гаррі… Чоловік нарешті задрімав, але його раптово пробудив ніжний стукіт у двері незвично ранньої години – о сьомій ранку. Він застогнав, і його очі залишилися заплющеними, доки лорд-канцлер рахував куранти Біґ-Бена. Залишалося три години до того, коли буде необхідно оголосити вирок, а він досі нічого не вирішив.
Лорд-канцлер застогнав удруге, опустив ноги на підлогу, вдягнув капці та почовгав до ванної кімнати. Навіть сидячи у ванні, він продовжував змагатися з проблемою.
Факт: Гаррі Кліфтон і Джайлз Беррінґтон були дальтоніками, як і сер Г’юґо. Факт: дальтонізм можна успадкувати тільки по жіночій лінії, тому це було не що інше, як збіг обставин, і це необхідно відкинути.
Чоловік вийшов із ванної, витерся й одягнув халат. Потім вислизнув із спальні та почалапав коридором, встеленим грубим килимом, поки не дійшов до свого кабінету.
Лорд-канцлер взяв авторучку і написав прізвища «Беррінґтон» і «Кліфтон» у горішньому кінці аркуша, під якими почав ставити плюси та мінуси кожного парубка. На той момент, коли він заповнив аж три сторінки акуратним каліграфічним почерком, Біґ-Бен ударив уже вісім разів. Але це не зробило його мудрішим.
Чоловік відклав перо і неохоче пішов шукати, чого б попоїсти.
Лорд-канцлер сидів сам-один і мовчки їв свій сніданок. Він відмовився навіть переглянути вранішні газети, дуже акуратно поскладані на іншому кінці столу, чи увімкнути радіо, позаяк не хотів, щоб якийсь малопоінформований коментатор впливав на його думки. Солідні видання просторікували про майбутнє спадкового принципу у випадку, якщо лорд-канцлер стане на бік Гаррі, тоді як таблоїди насамперед цікавилися, чи зможе Емма вийти заміж за чоловіка, котрого кохає.
На той момент, коли чоловік повернувся до ванної кімнати, щоб почистити зуби, терези справедливості ще не схилилися на жодну із сторін.
Одразу після того, як Біґ-Бен вдарив дев’яту, лорд-канцлер зайшов до свого кабінету і знову звернувся до своїх нотаток із надією, що шальки терезів нарешті схиляться в той чи інший бік, але вони залишалися ідеально збалансованими. Він іще раз проаналізував свої записи, коли стукіт у двері нагадав йому: яку владу він би не мав, затримати час усе ж не вдасться. Чоловік глибоко зітхнув, вирвав із нотатника три аркуші, підвівся і продовжував читати, коли виходив із кабінету й спускався вниз коридором. Коли ж увійшов до спальні, то знайшов там свого камердинера Іста, котрий стояв біля ліжка, чекаючи, щоб виконати ранковий ритуал.
Іст узявся спритно знімати з господаря шовковий халат, перш ніж допомогти йому вдягти білу сорочку, яка ще була теплою від прасування. Затим – накрохмалений комірець, за яким – хустина тонкого мережива. Коли лорд-канцлер одягав пару чорних бриджів, це йому нагадало, що він наростив кілька кілограмів
1