LITMIR.BIZ

Скачать книгу

та це було єдине можливе виправдовування її марень про Вандома, тому вона чіплялася за нього як потопельник за соломинку.

      Ще коли був живий Анрі де Вандом, а Ізабелла була фрейліною при дворі королеви, геть не тямлячи себе від закоханості й не маючи сил опанувати власні почуття, бо щодня змушена була зустрічатись із Раулем на зібраннях двору, вона пішла до міської відьми. Тієї самої, яку не можна було відвідувати дамам королеви під страхом бути відісланою з двору додому.

      – Чого ж ви хочете? – хитрувато усміхнулась відьма, уважно роздивляючись даму в масці.

      Така тонка, така тендітна, – років п’ятнадцять, не більше, сукня темно-синя з червоним опояском та манжетами. Напевно, фрейліна королеви…

      – Приворотного зілля? Чи плід струїти?

      – Приворотного зілля…

      – Навіщо вам, такій молодій та гарній приворотне зілля? Чоловіки, мабуть, божеволіють, коли ви проходите поруч… Хіба у вас обличчя зіпсоване віспою?

      – Я хочу, щоб він хотів лише мене, щоб на інших жінок навіть не глянув. Щоб тільки мене шукав. І щоб спокою йому без мене не було… А від самого погляду на дружину вивертало шлунок.

      – То, може, простіше дружину струїти?

      Очі Ізабелли заперечливо блиснули.

      – Чи маєте якусь річ, що йому належить?

      Ізабелла простягла срібний медальйон, щоб, як релікварій, ховав пасмо темного волосся. Відьма хитнула головою, вихопила зі схованки вміст та спалила у глиняному горщику. Потім довго щось розглядала на дні, піднісши тонку свічку.

      – Приворотне зілля тут не зарадить. Він і так себе втратив у коханні до вас. Коли хочете, щоб не було йому спокою з іншою, то візьміть шмат тканини з вашої нижньої сорочки, що торкається тіла, та шматок його сорочки. Зшийте ті два клапті один до одного проти ночі у повню. Одночасно двома нитками в одній голці – червоною та синьою. Червона – кохання, синя – вірність. Потім три дні та три ночі носіть при собі. Біля серця, якщо хочете кохання куртуазного, або на лоні, якщо хочете кохання плотського. Коли в ті дні піде кров, то це навіть краще. На четвертий день спаліть це на свічці з білого воску з церковних недогарків. Я дам. Так само кохання опалить його. І не буде йому ані перепочинку, ані спокою, поки він із вами не буде. А душі ваші і так навіки поєднані.

      За божевільні гроші викупивши в замкової пралі сорочку Рауля, Ізабелла зробила все так, як навчила відьма. Годі й казати, що амулет Ізабелла носила на лоні. Хтозна, як то подіяло на Вандома, а їй самій від того спокою не було. «Як же так? – думала Ізабелла. – Я в цьому монастирі майже рік, і кожної хвилини думаю лише про нього… А він навіть не намагався передати мені звісточку. Він же знає, де я. І листи від родини дозволено… Невже та бліда немічна Луїза припала йому до смаку?»

      Коли до Фонтенвро прибув посланець із листом від королеви Йоланди, Ізабелла із властивим їй нетерпінням уже вирішила, що її залишать в обителі до скону, та з усіх сил намагалася

Скачать книгу