Середземноморське перехрестя - Андрій Харук Великий науковий проект

Скачать книгу

«Шевальє Поля» досягла Тулона, французьке командування вислало з аналогічною місією есмінець «Вокелін». Цей корабель 21 червня зумів благополучно дістатись Бейрута, але наступного дня, вже перебуваючи в порту, був серйозно пошкоджений авіацією і затонув. День 22 червня виявився важким і для есмінця «Вальмі»: під час чергового виходу в море разом з «Гепардом» він отримав пряме влучання 152-мм снаряда з крейсера «Ліндер». Британський загін, який складався з двох крейсерів та шести есмінців, ледь не знищив французькі кораблі, але ті врятувались, відійшовши під захист берегових батарей. А вночі проти 24 червня «Вальмі» зазнав нових ушкоджень від близького вибуху авіабомби.

      Французькі військово-морські сили в Сирії та Лівані поступово танули, а жодного способу посилити їх не було. Вночі проти 23 червня сіло на мілину авізо «Елан». 25 червня англійська субмарина «Партіан» неподалік Бейрута торпедувала французьку «Суффлер», яка затонула разом з усім екіпажем. Британські ж кораблі діяли цілком вільно, систематично обстрілюючи об’єкти на узбережжі.

      29 червня есмінці «Гепард», «Вокелін» і «Вальмі» вийшли до Салонік. У цей порт на терені окупованої нацистами Греції уряд Віші скерував (зрозуміло, за згодою німецьких властей) підкріплення для Сирії та Лівану: кілька сотень солдат, зенітні та протитанкові гармати, боєприпаси, запасні частини для літаків. Однак 7 липня французькі кораблі, що знаходились за 200 миль від сирійського узбережжя, змушені були повернути до Салонік через інтенсивні нальоти британської авіації (22 липня вони прибули до Тулона, приєднавшись до головних сил флоту). Не вдалось доставити підкріплення з Салонік і двом французьким торговим суднам: одне було потоплене торпедоносцями «Альбакор», а друге зрештою опинилось в Бізерті. 9 липня з Бейрута до Бізерти вийшли уцілілі французькі підводні човни. Днем раніше Бейрут залишили 11 надводних кораблів і суден. Не маючи шансів прорватись до французьких портів, вони зайшли в турецьку Александретту, де були інтерновані.

      10 липня командуючий французькими військами в Сирії та Лівані генерал Денц вирішив розпочати переговори про припинення бойових дій. За чотири дні вони завершились капітуляцією. За її умовами 25 тисяч французьких військовослужбовців пасажирськими лайнерами були перевезені до контрольованих урядом Віші портів Північної Африки.

      Підводячи підсумки кампанії в Сирії та Лівані, треба відзначити, що французькі надводні сили, незважаючи на величезну кількісну перевагу британського флоту, діяли досить активно. Однак вплинути на результат кампанії вони не змогли. Підводні ж човни провели в морі лише 17 днів. Тричі вони намагались атакувати противника, але безуспішно.

      Кампанія в Сирії та Лівані стала останнім французько-британським зіткненням у Середземному морі до часу операції «Торч» – висадки союзників у Північній Африці.

      2.3. Битви біля мису Стіло і мису Спада

      Заходи з нейтралізації французького флоту на кілька тижнів

Скачать книгу