LITMIR.BIZ

Скачать книгу

писати, що аж у «голові шкварчало». Тим паче, що за вісім місяців божевільного життя з Максом, вона зібрала безліч сюжетів, як кримінальних, так і просто життєвих, які так і залишилися сюжетами на аркушах блокнотів.

      Вихід, як не дивно підказала Дарина. Під час наступних пивних посиденьок, коли Льолька знову затягла пісню: «Я хочу писати про життя, а не про плойки, надувні матраци та ультратонкі прокладки», – подруга, уважно подивившись на неї, видала вбивчу фразу.

      – Пф-ф-ф!!! А хто тобі писати не дає? Пиши книжки.

      – Які книжки, Дашунь? Адже я журналістка, а не письменник, – слабо заперечила Льолька, вже починаючи розуміти, що подруга має рацію.

      – Хм! Якщо хочеш, щоб тебе арабам продали, строчи й надалі свої репортажі. А хочеш розповідати про життя – пиши книжки. Як там вставку на початку роблять? – Дарина п'яно замислилась, а потім з багатозначним виглядом промовила: – Ага, згадала! Всі події нереальні, персонажі вигадані. Схожість не шукайте. Мої вам вітання, сто разів цілую, Льоля! За книжку тебе ніхто вбивати не буде. Став вигадані прізвища та завуальовано описуй події, можеш, навіть своїх героїв до іншої країни запровадити від гріха подалі. Ще й грошей заробиш, ти ж у мене талант!

* * *

      Дарина виявилася права, ніхто Льольку більше вбивати або продавати в рабство не збирався. У вільний від фрілансерської роботи час, вона накидала кілька сюжетів, які, на її подив, склалися в повноцінний роман. Звичайно ж, першими читачами стали Дашка й Марго, які високо оцінили сюжет роману та стиль новоявленої письменниці.

      Але виявилося, що продати своє творіння було вкрай важко, яким би геніальним воно не здавалося. Дві безсонні ночі Льолька провела в подорожах сайтами для таких же «починашок», як вона. Читала коментарі під статтями, діалоги на форумах. З жахом дізналася, що великий й такий відомий Джек Лондон отримав дві тисячі відмов, перш, ніж вперше надрукували його оповідання. Їй до того стало шкода талановитого письменника, що вона розплакалася. Перебуваючи в аналогічній ситуації, Льолька легко уявила, як Джек Лондон, а в миру уроджений Джон Гріффіт Чейні, оббиває двері редакцій й принижується перед видавцями. Їй було добре, бо вона могла підробити копірайтом, не виходячи з затишної теплої квартири, а як заробляв на життя він, доки не почали друкувати його розповіді? Напевно, працював вантажником, або посильним. Вдосталь пошкодувавши великого колегу, вона, підбадьорившись прикладом його наполегливості, продовжила свої дослідження.

      Наприкінці другої ночі їй попався черговий сайт для авторів початківців. Швидко переглянувши зміст сторінки, Льолька хотіла, вже було закрити її, але кілька фраз в тексті привернули до себе увагу молодої письменниці.

      «… Фрагмент своєї нетлінки опублікуйте на кількох літературних сайтах (далі йшло перерахування адрес сайтів з детальним зазначенням хто і що там викладає). Це принесе вам в першу чергу моральне задоволення, а ще надасть можливість отримати рецензію на своє творіння. На цих сайтах,

Скачать книгу