Скачать книгу

бою,

      Щоб мститися негіднику. О ні,

      Йому ні жаль, ні захист не потрібні.

      Так кит поранений пливе на берег».[19]

«Королева фей»

      «…велетенський, мов кит, який порухами свого гігантського тіла збурює океан навіть у мертвий штиль».[20]

Сер Вільям Давенант. Передмова до «Гондиберта»

      «Що являє собою спермацет – відверто кажучи, люди цього не знають, оскільки навіть вельми освічений Гофманус після тридцятирічних досліджень відверто визнав у своїй книзі: «nescio quid sit»[21].[22]

Сер Т. Браун. «Про спермацет і спермацетового кита».Див. його «Трактат про поширені забобони»

      «Мов цеп у Спенсера, хвоста убивчий змах

      загибель сіяв і смертельний жах.

      Ліс списів у боках його стирчав,

      А він вперед, назустріч хвилі мчав…»[23]

Уолер. «Бій при Літніх островах»

      «Мистецтво створило того великого Левіафана, який називається державою (латинською Civitas) і який є лише штучною людиною».[24]

Гоббс. Вступна стаття до «Левіафана»

      «Необачне місто Менсуол проковтнуло його, мов кит – рибинку».[25]

«Шлях прочанина»

      «Та морська тварина,

      Левіафан, яку з усіх створінь

      Господь зробив найбільшою у морі».[26]

«Втрачений рай»

      «Левіафан,

      Найвеличніше з усіх божих творінь,

      Чи пливе воно, чи спить у морській глибині,

      Схожий на плавучий острів.

      Коли він дихає,

      То всотує у груди морську воду,

      Щоб потім вивергати її до неба».

Там само

      «Величні кити, що плавають у морі води, тоді як у них самих плаває море лою».[27]

Фулер. «Світська і священна влада»

      «Левіафан, причаївшись за мисом,

      чекає жертву тихо й непорушно,

      і попливе вона до нього в пащу,

      подумавши, що це її рятунок».[28]

Драйден. «Annus Mirabilis»

      «Поки туша кита лишається на плаву в них за кормою, йому відрубують голову і відбуксовують на шлюпці якомога ближче до берега, але на глибині дванадцять-тринадцять футів вона вже торкається дна».[29]

Томас Едж. «Десять рейсів на Шпіцберген». У Парчесса

      «Дорогою вони бачили багато китів, що пустували в океані і, бавлячись, пускали до неба через труби й клапани, що їх природа розмістила в них на плечах, снопи водяних бризок».[30]

Сер Т. Герберт. «Подорожі до Азії і Африки». Збірка Харріса

      «Тут вони натрапили на такі великі зграї китів, що були змушені стернувати свій корабель дуже обережно, аби

Скачать книгу


<p>19</p>

«Королева фей» – поема англійського поета Едмунда Спенсера (близько 1522—1599).

<p>20</p>

«Гондиберт» – героїчна поема англійського поета Вільяма Давенанта (1606—1668).

<p>21</p>

Не знаю, що це (лат.).

<p>22</p>

Браун Томас – відомий англійський письменник і лікар XVII ст.

<p>23</p>

Уолер, Едмунд (1606—1687) – англійський поет.

<p>24</p>

«Левіафан, або Матерія, форма і влада держави церковної і громадської» – твір англійського філософа Томаса Гоббса (1588—1679), де образ Левіафана є символом могутньої держави.

<p>25</p>

«Шлях прочанина» – алегоричний твір англійського письменника Джона Беньяна (1628—1688), частково написаний у в'язниці, де Беньян провів 12 років; але наведена цитата взята з іншої його книги – «Священна війна».

<p>26</p>

«Втрачений рай» – поема англійського поета Джона Мільтона (1608—1674).

<p>27</p>

«Світська і священна влада» – збірка трактатів англійського письменника, богослова, історика і мораліста Томаса Фулера (1608—1661).

<p>28</p>

«Annus Mirabilis» («Рік чудес») – вірш англійського поета Джона Драйдена (1631—1700).

<p>29</p>

Парчес Семюель (бл. 1575—1626) – укладач і видавець книг про подорожі.

<p>30</p>

Харріс, Джон (1666—1719) – укладач і видавець книг і записок про подорожі.