ТОП просматриваемых книг сайта:
Пояснюючи світ. Стивен Вайнберг
Читать онлайн.Название Пояснюючи світ
Год выпуска 2015
isbn 978-617-12-6659-9, 978-617-12-5103-8, 978-617-12-6658-2, 978-617-12-6657-5
Автор произведения Стивен Вайнберг
Жанр Прочая образовательная литература
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Неприязнь до припасування привела сучасних фізиків до фундаментально важливого відкриття. Наприкінці 1950-х років виявили, що два типи нестабільних частинок, які назвали тау й тета, розпадаються по-різному: тета – на дві легші частинки під назвою піони, а тау – на три піони. При цьому частинки тау й тета мали не лише однакову масу – вони мали однаковий середній час існування, навіть попри те, що режими їхнього розпаду були абсолютно різні! Фізики припустили, що тау й тета не можуть бути однаковими частинками, бо через складні причини симетрія природи між правим та лівим (яка диктує, що закони природи мають працювати однаково і для реального світу, і для відображеного у дзеркалі) не давала б змогу однаковим частинкам розпадатися іноді на два піони, а іноді на три. З огляду на наявні в нас на той час знання, можна було припасувати константи до наших теорій, щоб зробити масу і тривалість життя тау- й тета-частинок рівними, але таку теорію навряд чи можна було б перетравити – вона здавалася б безнадійно припасованою. Врешті науковці виявили, що жодне припасування не потрібне, бо ці дві частинки насправді однакові. Хоча за симетрію між правим і лівим відповідають сили, що утримують атоми та їхні ядра разом, її просто немає під час різноманітних процесів розпаду, включно з розпадом тау- й тета-частинок7. Фізики, які це усвідомлювали, мали рацію, коли не вірили в ідею, що частинки тау й тета суто випадково мають однакову масу та тривалість життя – це потребувало б забагато припасування.
Сьогодні ж ми зіткнулися з іще тривожнішим різновидом припасування. У 1998 році астрономи виявили, що розширення Всесвіту не сповільнюється, як можна було очікувати від гравітаційного взаємного тяжіння галактик, а навпаки прискорюється. Причиною цього прискорення вважають енергію, пов’язану із самим космосом і відому як темна енергія. Теорія говорить, що є кілька різних джерел темної енергії. Потужність деяких із цих джерел ми можемо обчислити, а деяких – ні. Потужність джерел темної енергії, яку ми можемо оцінити, виявляється більшою за весь обсяг темної енергії, який спостерігають астрономи, приблизно на 56 порядків величини – тобто на 1 з 56 нулями. Це не парадокс, бо можна припустити, що ці обчислювані джерела темної енергії майже компенсуються джерелами, які ми не можемо обчислити, але така нейтралізація мала б бути точною до 56 десяткових розрядів. Такий рівень припасування неприпустимий, і теоретики тяжко працювали, щоб знайти кращий спосіб пояснити, чому обсяг темної енергії настільки менший за той, що припускається нашими розрахунками. Одне