Підводний свiт - Отсутствует Шкільна бібліотека. Дитяча енциклопедія

Скачать книгу

учених був збір інформації. Свідоцтва тих, хто жив за кілька століть до нас, допомогли намалювати портрет чудовиська. А потім почалося найцікавіше: робота з сучасними історіями, у яких головною діючою особою виступав морський змій. Спочатку довелося поїхати в усі місця, де люди бачили рештки скелета морських зміїв. Це принесло тільки розчарування: всі скелети належали піщаній акулі. Вона виростає до 18 м, а коли море викидає її тіло на берег, воно швидко розпадається. Від риби залишається тільки хребет та декілька хрящів. Тому її скелет випадково приймають за щось дивне.

      Після довгих міркувань вчені погодилисяна тому, що колись уводному просторі плавала тварина, трохи схожа на морського змія. Це – первісний кит цейглодонт, який мешкав в еоценову епоху (близько 60 млнроків тому). Рештки цієї тварини були знайдені в США, у штатах Флорида та Алабама.

      Датський гідробіолог Антон Бруун висунув свою гіпотезу існування морського змія. Під час роботи у Південній Африці він якосьупіймав личинку вугра 1,8 м завдовжки.

      «Ну то й що, – скажете ви. – Не така вона велика, щоб її можна було вважати морським змієм». Але за звичайних умов на цій стадії личинка повинна була мати розмір всього 10 см. Антон Бруун підрахував, як повинна  розвиватися далі ця істота. І отримав результат: з цієї личинки повинен вирости  вугор довжиною понад 20 м. Тому гідробіолог вирішив, що велетенські морські змії – це всього лише вугри-переростки.

      Цейглодонт мав довжину більш ніж 18 м, його тіло було вкрите лускою та мало хвіст, як у кита. Якщо така істота була, то, може, вона вижила в океані? Знаходили ж «живі копалини» – латимерію та інших риб, яких вважали вимерлими? На це питання немає однозначної відповіді.

      На користь того, що таких істот у підводному світі не існує, говорить те, що поверхня океану досліджується безліччю супутників, океанографічних кораблів і просто людей, які перетинають море в ролі пасажирів. Крім того, такому велетню потрібне відповідне харчування. Якщо він не живиться планктоном, то рибалки вже б помітили зміну кількості риб’ячих стад. Крім того, на землі майже не лишилося куточків недоторканої природи, і океан – не виняток з цього правила. Втім, надія все ж таки залишається. Морський змій ще міг зберегтися в океанській безодні. Але, судячи з усього, він зовсім не має бажання спілкуватися зі своїми далекими родичами.

      Серед міфічних створінь, якими здавна населяли море, є багато таких, чиє походження нам відоме. Саме так стоїть справа з русалочками. їх зазвичай малюють у вигляді прекрасних жінок з риб’ячим хвостом. У деяких кунсткамерах навіть демонстрували мумії виловлених у морі русалок, але кожного разу виявлялося, що це фальсифікація. Найчастіше до тіла мавпи непомітним способом пришивали хвіст якоїсь великої риби.

      Але ж про зустрічі з русалками моряки розповідали часто. Вони бачили цих створінь, які купалися на деякій відстані від корабля, частина з них навіть годувала дітей. Але коли матроси намагалися наблизитись до них, русалки миттєво пірнали

Скачать книгу