LITMIR.BIZ

Скачать книгу

поверсі, вікном – у двір. Із нього я бачу сусідські вікна.

      На першому поверсі ліворуч живе моя найкраща подруга Фло разом зі своєю мамою Пенелопою і зведеним братом Енцо. Вони переїхали сюди зовсім недавно. У будинку п’ять поверхів, але решта мешканців, напевно, роз’їхалися у відпустки, тому за їхніми вікнами нічого не відбувається.

      У будинку навпроти чотири поверхи. На горішньому живе старенька жінка, яка розмовляє з квітами. Вони ростуть у неї на балконі в ящиках і горщиках. Я можу розгледіти їх зі своєї кімнати і знаю, як вони називаються, завдяки довіднику рослин, що його я надибала у моєї бабусі. Крайні ліворуч – жовтогарячі анациклуси, схожі на ромашки, поряд із ними – мініатюрний перчик чилі, потім австралійські стокротки і крайня праворуч – калея закатечичі. Саме з нею старенька і говорить найдовше, причому низько схиляється над зеленими листочками, гладить кінчиками пальців блідо-жовті квітки, а потім заплющує очі і хреститься. На жаль, не можу розібрати, що вона при цьому говорить, але мені здається, що вона молиться цій травичці, бо в довіднику сказано, що іспанці називають її «Боже листя». Настій з цієї рослини дарує хворим людям цілющі сновидіння.

      На третьому поверсі живуть сумна жінка і її чоловік. Гадаю, що вона така невесела через те, що чоловік не розмовляє з нею за вечерею. Він завжди читає газету, а жінка дивиться або у вікно, або на газету під носом у чоловіка. Коли одного разу вона ненароком впустила на газету картоплину, чоловік розкричався, схопився і вибіг із-за столу, а ця бідолаха розплакалась.

      На другому поверсі живе чоловік без жінки. Він не читає газет, але кожного вечора години по три вправляється з гантелями коло відчиненого настіж вікна – з голим торсом, укритим татуюваннями. На лівій руці у нього витатуйовано павутиння, на правій – вогнедишний дракон, а на грудях написано «Dum spiro, spero». Це латиною, а перекладається так: «Поки живу – сподіваюсь». Переклад я знайшла в Інтернеті. На що саме сподівається цей добродій, там, звичайно ж, не написано. Але, напевно, надія у нього дуже велика, тому що під час вправ він важко сопе й іноді почухує груди. Після тренування він випиває пляшку молока, а потім або вимикає світло, або починає роздивлятися свої татуювання.

      На першому поверсі живе сім’я з трьома дітьми. Позавчора вони поїхали у відпустку. Я бачила, як вони спаковували валізи. Думаю, вони їдуть до моря, бо складали панамки, ласти і маски. Старший син хотів прихопити ще й ігрову приставку, але мама йому заборонила, а коли вона вийшла на хвильку з кімнати, він повикидав із валізи усі речі і потай сунув приставку аж на спід.

      Не можу сказати, хто живе на першому поверсі, позаяк вікна там закриті шторами. На першому поверсі є ще невеликий прибудівок, він за кілька метрів од мене. Якщо перекинути дошку з мого вікна, я б цілком могла потрапити на дах прибудови (якби не цей інвалідний візок, певна річ). Помешкання там зовсім невеличке, у ньому живе чоловік, якого я ніколи раніше не бачила. Хто він і де працює, мені ще треба

Скачать книгу