LITMIR.BIZ

Скачать книгу

використання в армійській польовій уніформі. На меті було розроблення єдиного камуфляжного малюнка, що забезпечував би непримітність як у пустелі, так і в лісі чи в місті. Підрозділ Натіку з оцінювання засобів маскування запропонував тринадцять комбінацій малюнка та кольорів, і їх, як належить, було відправлено для польових випробувань та отримання зворотної реакції. До того як надійшли дані й дослідження завершилося, один генерал взяв та й вибрав малюнок. Навіть не з тих, що проходили випробовування. Новий камуфляж проявив себе в Афганістані так погано, що 2009 року армії довелося витратити 3,4 мільйона доларів на розроблення нового, безпечнішого для дислокованих там військових.

      Камуфляж досить цікаво розглянути в перспективі розвитку моди. Зазвичай вояки започатковують трен-ди цивільної моди, а не наслідують. Час від часу саме військові їх вигадують, а вже потім додержуються. У середині минулого століття в загальній моді з’явилися камуфляжні малюнки. Спочатку на одязі, а потім і на інших речах. Поки я це пишу, ви можете знайти і замовити через інтернет камуфльовані обручки, собачі светри, комбінезони, презервативи, в’єтнамки, шоломи та футбольні бутси. Камуфляжний малюнок став такий популярний, що навіть службовці ВМФ вимагають його собі. Хоч як би це дивувало багатьох людей, сучасна робоча уніформа флоту має блакитний камуфляжний малюнок. Сумніваючись – а ну як чогось не розумію, – я запитала одного флотського командера[29] про доцільність використання такого камуфляжу. Він глянув на свої штани, зітхнув і сказав: «Це щоб тебе ніхто не вгледів, якщо випадеш за борт».

      Та ніщо з дурощів навколо військових фасонів не може зрівнятись із сагою про яскраво-червону спідню білизну. Наприкінці XIX століття, за формулюванням, наведеним в одній зі статей, опублікованих у «Медичному бюлетені» (Medical Bulletin) за червень 1897 року, поширилася «ідея, що спідня білизна червоного кольору має приховану медичну користь». Хоч би якою необ-ґрунтованою була ця ідея, вона якимсь чином дісталася до кабінету головного військового лікаря США. Підполковник Вільям Вуд доповідав, що британські офіцери в Індії, використовуючи в капелюхах підкладку з тканини червоного кольору, дещо полегшували собі витримування сильного тропічного сонця. Призначили дослідження, об’єктами якого були дислоковані на Філіппінах військовослужбовці. Щоправда, саме капелюхів надали небагато, й американці ухопилися за ідею червоної спідньої білизни – може, це якось пов’язано з намаганням досягти прихованої психологічної переваги завдяки використанню секретних засобів, щось подібне до коригувальної жіночої білизни чи вставки в чоловічі черевики, які додають зросту. Зі складів Міністерства оборони у Філадельфії відвантажили п’ять тисяч кальсонів та спідніх сорочок яскраво-червоного кольору, разом з такою самою кількістю комплектів натільної білизни білого кольору, для контролю. Метою дослідження був моніторинг ментальної та тілесної бадьорості піддослідних. Піддослідними призначили

Скачать книгу