LITMIR.BIZ

Скачать книгу

– миттю відповідає Джуді. – У нього всі краватки однотонні.

      – А чи міг би він одягти, скажімо… краватку з мультиплікаційною картинкою?

      – Нізащо!

      – Зрозуміло, – я зводжу брови вгору. – Джуді, чи правильно буде сказати, що Білл зазвичай не надто авантюрний? Що він не полюбляє ризикувати?

      – Ну… так, – відповідає Джуді. – Тепер, коли ви про це заговорили, я розумію, що так і є.

      – А! – раптом вигукує Рорі з протилежного боку канапи (Рорі – ще один ведучий «Ранкової кави». Він схожий на бездоганну скульптуру, і йому чудово вдається фліртувати з кінозірками, але в нього не найвищий інтелект у Великій Британії). – Я, здається, второпав, до чого ти ведеш, Бекі.

      – Так, дякую Рорі, – озивається Емма, і, поглянувши на мене, закочує очі. – Здається, ми всі розуміємо. Отож, Бекі, ти говориш, що, коли Біллові не подобається ризик, йому не варто зв’язуватися з фондовим ринком?

      – Ні, – відповідаю я. – Я зовсім не про це кажу. Білл, мабуть, не усвідомлює, що є безліч ризиків. Так, якщо ви інвестуєте кошти у фондовий ринок, то ризикуєте їх досить швидко втратити. Але, якщо ви просто покладете їх у банк на багато років, тут з’явиться ще більший ризик того, що з часом ці гроші знеціняться через інфляцію.

      – Ага, – погоджується Рорі, прибравши тямущого виразу. – Інфляція…

      – Цілком можливо, що за двадцять років ця сума стане мізерною – порівняно з тією, яку є ймовірність одержати на фондовому ринку. Отож, якщо Біллові тепер близько тридцяти років і він хоче мати довготермінові інвестиції, хоч це й здається ризикованим, є сила-силенна причин, чому безпечніше обрати збалансований портфель вкладень на фондовому ринку.

      – Я зрозуміла, – каже Емма й захоплено дивиться на мене. – Мені ніколи не спало б на думку розглядати це під таким кутом.

      – Часто, щоб успішно інвестувати гроші, треба мислити нестандартно, – відповідаю я, скромно всміхаючись.

      Боже, я просто обожнюю такі моменти, коли знаходжу правильну відповідь і всі нею просто вражені.

      – Ми допомогли вам, Джуді? – питає Емма.

      – Так, – відповідає Джуді. – Так, допомогли! Я записала цей дзвінок на відео, тож сьогодні покажу його Біллові.

      – О, це слушно! – озиваюсь я. – Та спершу перевірте, яка на ньому краватка.

      Усі сміються, і я, трохи помовчавши, приєднуюся до них – хоч, правду кажучи, я зовсім не жартувала.

      – У нас залишається кілька хвилин на те, щоб швидко відповісти ще на один дзвінок, – говорить Емма. – І нам телефонує Енід з Нортгемптона, яка хоче дізнатися, чи досить у неї грошей, щоб вийти на пенсію. Правильно, Енід?

      – Так, правильно, – долинає з телефона голос Енід. – Мій чоловік Тоні нещодавно вийшов на пенсію, а в мене минулого тижня була відпустка… Я просто лишилася з ним удома, готувала їсти й таке інше. І він… ми подумали… а чому б мені теж достроково не піти з роботи? Але я не впевнена, що назбирала досить коштів, отож вирішила вам потелефонувати.

      – А яке у вас фінансове забезпечення для пенсії, Енід? – запитую я.

      – Я отримуватиму

Скачать книгу