Управління життєвим циклом корпорацій - Іцхак Калдерон Адізес

Скачать книгу

життєвого циклу на типовому шляху (від Залицяння до Розквіту через старіння до завершення життєвого циклу організації) та нормальні й аномальні проблеми, які перед ними на цьому шляху постають. У Частині II, аналітичній, наведено інструменти, які пояснюють, чому організації ростуть і старіють. У Частині III викладено короткий опис втручань, необхідних, щоб довести організації до Розквіту. Саме цю частину доповнено матеріалом із «Прагнення до Розквіту» та «Управління змінами». До неї також додано принципи управління організацією на оптимальному – швидшому – шляху й опис поведінки організації на цьому шляху. Виклад цього матеріалу неминуче стислий, бо ми маємо недостатньо досвіду на цьому шляху. Це предмет подальшої роботи, і ми про нього пізніше звітуватимемо.

      Сподіваюся, цю книжку невдовзі не спіткає доля роботи одного письменника-початківця, якому Семюел Джонсон7 написав таку рецензію: «Ваш рукопис і гарний, і оригінальний, але гарна частина неоригінальна, а оригінальна частина – негарна». Утім, я з радістю писав її і маю надію, що вона змусить читачів замислитися.

      Я навчаюся й із досвіду інших, тож заохочую вас висловлювати свої ідеї (критичні чи схвальні, теоретичні чи пов’язані із досвідом) в Adizes Institute Journal for Organizational Transformation або писати мені безпосередньо на електронну пошту [email protected]. Також запрошую відвідати наш веб-сайт www.adizes.com.

Іцхак Адізес, Ph.D. Санта-Барбара, Каліфорнія

      Частина I

      Що відбувається?

      Розділ 1

      Зміни та їх наслідки

      Зміна не має прецедентів.

Нікколо Макіавеллі

      Нескінченність проблем

      Для вас, мабуть, не буде новиною, якщо я скажу, що всі ми переживаємо зміни, і зміни – це явище, яке існує доти, доки ми можемо бодай щось сприймати.

      Рис. 1.1. Цикл «зміна – проблеми»

      Зміни породжують події, які можуть стати можливостями або проблемами8. Стикаючись зі змінами, ми маємо ухвалювати рішення й діяти інакше, бо перед нами постає інакше явище. Подумайте, як ви йдете вулицею. Дійшовши до перехрестя (зміна порівняно до того, що ми перед тим споглядали), ми стикаємося з проблемою або можливістю: нам слід повернути праворуч, повернути ліворуч, розвернутися чи рухатися вперед? Ми маємо вирішити й діяти, і хоч би яке це було рішення, ми вирішили, це сама собою – зміна, яка веде до нових проблем.

      Кожна проблема чи можливість, які пропонує зміна, породжує рішення, яке спричиняє ще більше змін, і перед нами постає нова реальність і новий набір проблем чи можливостей9.

      Тож поки існують зміни, існуватимуть проблеми та можливості.

      Немає нічого тривкішого за зміни.

Геракліт

      І як висновок із цього:

Оскільки зміни відбуваються постійно, то й проблеми залишаються з нами… назавжди!

      Дійшовши такого висновку, я був вражений. Зрештою, книжкові крамниці завалені книжками, які обіцяють,

Скачать книгу

<p>7</p>

Семюел Джонсон (1709–1784) – англійський письменник, літературний критик, біограф, редактор та лексикограф. – Прим. пер.

<p>8</p>

Чіткий опис взаємозв’язку між зміною та проблемами див. у: P. Watzlawick, J. Weakland, and R. Fisch, Change: Principles of Problem Formation and Problem Resolution (New York: Norton Books, 1974). Ці автори звертають увагу на те, що зміни та проблеми взаємопов’язані й неминуче постають разом.

<p>9</p>

Обговорення ролі мови у тлумаченні проблем див. у: B. Keeney, Aesthetics of Change (New York: Guilford Press, 1983). Автор висловлює думку, що «реальність» – це результат нашого опису реальності. Тож проблеми, як і процес розв’язання проблем, – це результат нашого опису.