Спершу найважливіше! Жити, любити, вчитися, залишити слід - Стівен Р. Кові

Скачать книгу

для людини: її називали і «внутрішнім голосом» у літературі премудрості, і «колективним несвідомим» у психології. Навіть Волт Дісней показав його в образі цвіркуна Джіміні Крікета, який розмовляє з Піноккіо. Зиґмунд Фройд стверджував, що совість формується в перші роки життя людини і під впливом культури. Карл Юнґ писав про соціальну совість, а також про «колективне несвідоме», яке проникає в універсальний дух усіх людей.[14]

      Ми допомагаємо компаніям формулювати їхні програми дій і в процесі постійно бачимо утвердження «колективного несвідомого». Коли люди звертаються до глибинних порухів своєї душі, то незалежно від культури, досвіду дитинства, релігії чи раси більшість із них відчуває базові закони життя.

      Проте ми найчастіше живемо в таких умовах, які не сприяють розвиткові совісті. Щоб чітко почути її голос, нам потрібно заспокоїтися, порефлексувати, помедитувати, але ми нечасто виділяємо собі на це час. Ми тонемо в справах, у шумі, у соціальному й культурному оточенні, у новинах і викривлених парадигмах, і все це робить нас менш чутливими, приглушує внутрішній голос, який вчить нас іти за принципами «справжньої півночі» напряму, жити в згоді з ними.

      Але якщо ми зупинимося й чесно зазирнемо всередину свого серця, то знайдемо там квіти мудрості.

      Стівен. Кілька років тому один університет запросив мене взяти участь у тижневому форумі, присвяченому актуальним проблемам і питанням. Крім мене, запросили ще кількох людей різного походження, які представляли різні погляди.

      На другий вечір форуму мене запросили виступити перед жіночим товариством на тему «нової моральності». Зала була переповнена, у ній сиділо близько півтори сотні молодих людей. Вони зайняли саму залу, їдальню, коридор і навіть сходи. У мене виникло жахливе відчуття, що мене оточили, і водночас я почувався самотнім. Я висловив свою думку: що є система універсальних принципів, які діють незалежно від волі окремих людей. Під час доповіді я постійно відчував опір і недовіру публіки.

      Коли можна було ставити питання, двоє красномовних студентів почали переконливо висловлюватися на захист ситуативної етики «нової моральності». Ця нова моральність спиралася на ідею, що не існує абсолютної істини та стандартів і що кожну ситуацію потрібно розглядати з погляду людей, які в ній опинилися, а також зважати на інші можливі чинники. Один зі студентів говорив особливо ефектно й переконливо. Він навів приклад ситуації, у якій, на його думку, годі було шукати абсолютних принципів, бо вона цілковито залежала від конкретного моменту.

      Хоч я відчував, що аудиторія жваво підтримує думку цього студента, все ж продовжував відстоювати свою ідею про існування універсальних принципів, наприклад «закону ферми», чесності, стриманості, самодисципліни, вірності, відповідальності. Я розумів, що успіху серед аудиторії таки не досяг, студенти дивилися на мене як на трохи причинного. Я намагався пояснити, що жахливі наслідки в тій історії, що її розповів попередній доповідач,

Скачать книгу

<p>14</p>

[xiv] Рекомендуємо ознайомитися з книжками Фройда і Юнґа. Серед найцікавіших можемо назвати такі: C. G. Jung, The Undiscovered Self (Princeton: Princeton University Press, 1990); C. G. Jung, “A Psychological View of Conscience,” Civilization in Transition. Vol. 10 of The Collected Works of C. G. Jung (New York: Bollingen Foundation, 1964); і Erich Fromm, Psychoanalysis and Religion (Binghamton, NY: Vail-Ballou Press, 1950). (Прим. авт.