Скачать книгу

циркуляр. – Ви в цьому упевнились, інакше не помістили б тут своїх братів. Якщо клініка не підходитиме вам, то професор Шейфер буде перший, хто порадить піти деінде.

      – Тоді вже буде пізно.

      – Аж ніяк. Я певна, що вас можна врятувати.

      – Чи врятували вони вас?

      Кей постаралася, щоб її голос звучав м’якше й переконливіше. – Містере Вудз, сядьте в машину. Тільки для того, щоб зробити мені ласку.

      – Ох, – зітхнув він, розмірковуючи. – Якщо я це й зроблю, то тільки задля привілею сидіти поруч із вами. Минулого вечора за столом я, мабуть, держав розум у голові лише завдяки вашому гарненькому личку.

      Комплімент порадував дівчину, хоч вона не хотіла признатися в цьому сама собі.

      – Сядьте. Ми повернемось, і я поведу вас до теслярської майстерні.

      – Чого б то я йшов до теслярської майстерні?

      – Знаєте, це називають ерготерапією[36]. Такі собі заняття. Розумієте, ми вже не покладаємося на відпочинок.

      – Доктор Вінчінтеллі наказав мені відпочивати. Так сказав, неначе я мав підрости на три дюйми.

      – Це тільки тимчасово. Вам призначать якесь професійне заняття. Щось таке, що вам до вподоби.

      – А у вас яке? Водіння автомобіля?

      – Сядьте, містере Вудз.

      – Якщо сяду, то це буде перша справді божевільна штука з усіх, які я будь-коли встругнув.

      Кей гадала, що досі в клініці виявили зникнення пацієнта й послали за ним кількох співробітників. Вони не матимуть права затримати втікача силоміць, якщо він нічим не загрожуватиме людям, але Вінчінтеллі постарається вмовити його.

      Раптом Пітер Вудз байдуже махнув рукою й забрався в машину.

      – Ви привабливіші, ніж Вінчінтеллі, – сказав він. – У вас значно здоровший глузд, ніж у всіх тих, з якими я стрічався.

      – Дякую.

      Рушивши, Кей помітила, що з-за сусіднього пагорба на мить вигулькнуло й знову зникло авто. Воно з клініки – нарешті Вінчінтеллі! Під впливом імпульсу, якого дівчина не могла витлумачити сама собі, вона звернула в бічну дорогу, що вела окружним шляхом до клініки.

      – Ви одружені? – несподівано поцікавився Пітер Вудз.

      – Ні.

      – Чому ви не виходите заміж? Це, напевно, вирішило б усі ваші проблеми.

      – Напевно. Але за кого?

      – Почекайте, поки я одужаю, і вийдіть за мене.

      Кей серйозно подивилася на нього.

      – Ви це кажете кожній дівчині, щойно познайомившись із нею?

      – Жодній дівчині я такого не казав, – признався Пітер. – І… Я, мабуть, і тепер не став би цього робити, якби не дійшов до такого відчаю. Але я подивився на вас ген там, на дорозі, і ви видалися мені такою чарівливою, чистою й порядною… Я не вірив своїм очам… – Вудз затнувся. – Гадаю, це почасти через білу сукню, у якій ви скидаєтеся на медсестру, на когось надійного й гідного довіри.

      Кей роздратувалася.

      – Хай там як, а я нізащо не вийду заміж за чоловіка тільки тому, що він потребує медсестри. Розглядатиму пропозицію руки й серця тільки від тих,

Скачать книгу


<p>36</p>

Leaves come tumbling dow-wn overhead // Some of them are brown, some are red // Beautiful to see-ee, but reminding me-ee // Of a faded summer lu-uve… «Faded Summer Love» («Зів’яла влітку любов») – пісня в ритмі фокстроту, слова й музику якої 1931 року написав Філ Бакстер. У тридцятих роках її з великим успіхом виконували Рут Еттінґ, Бінґ Кросбі та Руді Валле.