LITMIR.BIZ

Скачать книгу

одного з моїх друзів, Джої, два тата. Проте ж діти з’являються з вагіни. Чому?

      – Що «чому»?

      – Чому ви мені брехали?

      – Ніхто нікому не брехав.

      – Я хочу заморожений бурито.

      – Морозильник зламався, – відказав Джейкоб.

      – На сніданок? – подивувалася Дебора.

      – Взагалі-то, обід, – виправив Макс.

      – We Can Do It! – пожартував Ірв.

      – Я можу вискочити в магазин і купити, – пожартувала Дебора.

      – Заморожений.

      За кілька останніх місяців харчові звички Бенджі змінилися в бік того, що можна назвати недо-їжею: заморожені овочі (мається на увазі, досі мерзлі у процесі їди), суха вівсянка, неварена локшина швидкого приготування, тісто, сире кіноа, сухі макарони, посипані сирним порошком. Окрім того, що це змінило їхній список покупок, Джейкоб і Джулія ніколи про це не говорили, бо з погляду психології це було надто складне питання.

      – То що там наробив Семмі? – запитав Ірв із ротом, набитим глютеном.

      – Я тобі потім розкажу.

      – Заморожений бурито, будь ласка.

      – Потім може й не бути.

      – Він нібито написав якісь лайливі слова в класі на шматку паперу.

      – Нібито?

      – Він каже, що не робив цього.

      – Ну, а насправді робив?

      – Я не знаю. Джулія думає, що так.

      – Як би не було насправді та до якої думки б не схилявся кожен із вас, вам, друзі, треба знайти до цього питання спільний підхід, – констатувала Дебора.

      – Я знаю.

      – А нагадай мені, що таке погане слово? – поцікавився Ірв.

      – Ти й не уявляєш.

      – Правда, не уявляю. Можу лише уявити поганий контекст…

      – Такі слова в контексті єврейської школи – це точно не жарти.

      – Які слова?

      – Це справді так важливо?

      – Звісно, це важливо.

      – Це неважливо, – втрутилася Дебора.

      – Скажімо, там було слово «н-р».

      – Я хочу заморожений… Що це за слово?

      – Задоволений? – Джейкоб кинув батькові.

      – Це був іменник, чи дієслово? – продовжував Ірв.

      – Я тобі потім розкажу, – шепнув Макс братові.

      – Немає такого дієслова, – відповів Джейкоб батькові. – І ні, не розкажеш, – Максові.

      – Потім може й не бути, – сказав Бенджі.

      – Я що, виростив сина, що боїться сказати якесь слово?

      – Ні, – заперечив Джейкоб. – Ти не ростив сина.

      Бенджі підійшов до бабусі, яка ніколи не відмовляла йому.

      – Якщо ти любиш мене, ти дістанеш для мене заморожений бурито та скажеш, що це за слово «н-р».

      – А в якому контексті? – запитав Ірв.

      – Це неважливо, – сказав Якоб, – і ми вже про це говорили.

      – Нічого не могло бути більш важливого. Без контексту ми всі були б монстрами.

      – Слово «н-р», – сказав Бенджі.

      Джейкоб відклав виделку та ніж.

      – Добре, коли ти вже спитав, то ось контекст: Сем щоранку дивиться у новинах, як ти клеїш із себе дурня і як щовечора в нічних шоу з тебе роблять дурня.

      – Ти забагато дозволяєш дітям дивитися телевізор.

      – Та

Скачать книгу