ТОП просматриваемых книг сайта:
Емоційна спритність. Як почати радіти змінам і отримувати задоволення від роботи та життя. Девід Сьюзен
Читать онлайн.Название Емоційна спритність. Як почати радіти змінам і отримувати задоволення від роботи та життя
Год выпуска 2017
isbn 978-617-12-4634-8, 978-617-12-4323-1, 978-617-12-4633-1, 978-617-12-4632-4
Автор произведения Девід Сьюзен
Жанр Личностный рост
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Навіть за важливого застереження, що люди не завжди поводяться згідно з ґендерними нормами, як вказано в дослідженні, зазвичай мої клієнти не дивуються, коли я кажу їм, що чоловіки більші ботлери, ніж жінки[27].
У 90-х роках ХХ ст. я вперше почала вивчати психологію, і у нас був такий надомний промисел з випуску книжок про ґендерні відмінності в емоційному плані. Книжку «Чоловіки – з Марса, жінки – з Венери», котру написав консультант з проблем взаємовідносин Джон Грей, було продано в кількості 10 млн примірників. Ще один бестселер тієї доби – «Ти мене просто не розумієш»; у ньому лінгвіст Дебора Таннен розглядає відмінності щодо використання чоловіками й жінками мови для комунікації або, власне, відсутності комунікації.
Сьогодні ви можете переглянути пародію на ці стереотипи комунікації[28] в онлайновому комедійному кліпі «Це не про цвяхи». У цьому відео на екрані з’являється молода жінка, яка плачеться хлопцеві в жилетку. «Розумієш, усе через цей біль, – каже вона. – Я відчуваю його в голові. Він безжальний. І схоже, що він не припиниться ніколи».
Камера повертається ліворуч, і ми бачимо, що із чола в неї стирчить цвях.
Хлопець невимушено їй каже: «У тебе і справді в голові цвях».
«Я ж тобі не про цвях! – вигукує вона. – Не чіпай його. Ти завжди це робиш. Намагаєшся все виправити, коли я просто хочу, щоб ти вислухав мене».
Він зітхає й робить нову спробу: «Це справді жахливо. Мені прикро».
«Отож. Дякую», – каже вона. Дівчина притуляється до нього, щоб поцілувати, а цвях ще більше заглиблюється в голову.
«Овва!»
Це відео смішне, бо розкриває сутність культурної істини: чоловіки завжди зосереджені на розв’язанні якоїсь проблеми, а жінки – більш емоційні істоти. Блондин на відео демонструє класичну поведінку ботлера – виявити проблему, перейнятися нею, рухатися далі. Дія, дія, дія! А в дівчини ж і справді цвяшок у голові, і він поривається вказати на це й знайти рішення.
Проблема ботлерів у тому, що ігнорування тривожних емоцій не дає ради тому, що їх зумовлює. (Авжеж, цвях спричиняє біль, але передусім цікаво, як той цвях увігнався в голову?) Глибинні проблеми залишаються.
Багато разів я зустрічалася з ботлерами, у яких роками залишалася та сама нещасна робота, стосунки й обставини. Вони настільки зосереджувалися на рухові вперед і на тому, щоб не пасти задніх, що роками позбавлялися реальних емоцій, що внеможливлює будь-які реальні зміни й зростання.
Поведінка ботлера має
John, O. P., & Eng, J. (2013). Three approaches to individual differences in measuring affect regulation: Conceptualizations, measures, and findings. In J. Gross (Ed.), Handbook of emotion regulation (pp. 321–344). New York: Guilford Press. Also see Gross, J., & John, O. P. (2003). Individual difference in two emotion regulation processes: Implications for affect, relationships, and well-being. Journal of Personality and Social Psychology, 23(2), 348–362. При цьому слід зробити два невеликих застереження: 1 – хоча дослідження ґендерних відмінностей засвідчує, що чоловіки щодо своїх емоцій більші ботлери, ніж жінки, із цього не випливає, буцімто «всі чоловіки – ботлери» або «жінки не бувають ботлерами». Це саме стосується жінок і схильності до роздумів. 2 – деякі люди то ботлери, то поринають у роздуми. Вони, приміром, можуть поміркувати, занепокоїтись тим, скільки часу вони витрачають на проблему, і спробувати приховати свої відчуття.