ТОП просматриваемых книг сайта:
Зелена миля. Стівен Кінг
Читать онлайн.Название Зелена миля
Год выпуска 1996
isbn 978-617-12-4301-9, 978-617-12-4374-3, 978-617-12-4375-0, 978-617-12-4373-6
Автор произведения Стівен Кінг
Жанр Ужасы и Мистика
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
4
Потім настав час страти Арлена Біттербака, не вождя в дійсності, а першого старійшини племені в резервації Вашіта і члена Ради черокі. Він убив чоловіка по-п’яному – і п’яними були обидва. Вождь проломив тому чоловікові череп бетонним блоком. Предметом суперечки була пара черевиків. Тож сімнадцятого липня того дощового літа моя рада старійшин збиралася позбавити його життя.
Для більшості ув’язнених у «Холодній горі» години відвідувань були негнучкими, як сталеві балки. Але на наших хлопців у блоці Е це не поширювалося. Тому шістнадцятого числа Біттербакові дозволили піти в довгу кімнату, що прилягала до їдальні, – Аркаду. Прямо посередині вона була розділена сіткою, в яку були вплетені пасма колючого дроту. Там Вождя мали відвідати друга дружина й ті діти, які ще бажали мати з ним справу. Настав час прощатися.
Його відвели туди Білл Додж і двоє інших «літунів». У решти наглядачів була робота – одна година, в яку нам треба було втиснути принаймні дві репетиції. Або три, якщо вдасться.
Персі не дуже й протестував, коли на страті Біттербака його заслали в щитову до Джека Ван Хея; надто зелений він був, щоб розрізняти, добре йому місце виділили чи погане. Він тільки знав, що зможе дивитися у прямокутне віконце, затягнуте сіткою. Може, йому й не подобалося, що це вигляд на стілець ззаду, а не спереду, та все одно він мав бути досить близько до нього, щоб побачити, як летять іскри.
Біля того віконця ззовні на стіні висів чорний телефон, без жодної ручки чи набірного диска. Той телефон міг лише приймати дзвінки, та й то тільки з одного місця: кабінету губернатора. За всі ці роки я передивився багацько фільмів про тюрми, в яких офіційний телефон дзеленчить за мить до того, як якомусь невинному бідоласі мають врубати струм, але наш телефон не дзвонив за час моєї роботи в блоці Е, жодного разу. У кіно порятунок дешевий. Як і невинуватість. Ти платиш четвертак, на четвертак і отримуєш. Реальне життя коштує значно дорожче, і відповіді в ньому здебільшого зовсім інші.
Для поїздки до катафалка ми тримали в тунелі кравецький манекен. Для всього іншого був Старий Ту-Ту. За ті роки Ту якось непомітно перетворився на традиційний замінник страченців, так само перевірений і освячений часом, як той гусак, яким ви вечеряєте на Різдво, навіть якщо не любите гусятини. Більшість інших вертухаїв були до нього прихильні, їх розважав його смішний акцент – теж французький, але радше канадський, ніж кейдженський (за роки ув’язнення на Півдні він пом’якшився і став дуже своєрідним). Навіть Брутал – і той угорав від Старого Ту. Але не я. Мені він здавався старішою і тьмянішою версією Персі Ветмора, людиною, що бридиться сама вбивати здобич і готувати з неї обід, зате з радістю нюхатиме пахощі барбекю.
Ми всі зібралися