Скачать книгу

окулярах, цей «хіпі у відставці» нагадував пізнього Джона Леннона. Проте справжньої схожості з лідером ліверпульської четвірки йому надавав голос.

      За цей талант пацієнта назвали Бемолем, і він залюбки користався ним за першої-ліпшої нагоди.

      Весна, весна, весна прийде;

      Весна, весна, весна вгамує;

      Весна, весна, весна – прийде;

      Весна, весна, весна, весна…[1]

      За мікрофон Бемолю слугувала скручена газета, і він вправно кричав у неї, розносячи палатою свій голос. Новоприбулець не зводив із трійці очей, спостерігаючи за божевільною мізансценою, яка спліталася з фізичного виховання, вокального соло й коментарів Міхаеля. Останній заходився представляти Водолазу основних персонажів вистави. Спочатку він кивнув на Фіделя:

      – Ця потвора, у минулому активний член партії, усе жаліє за Союзом, першотравневими демонстраціями, а найбільше – за службовим становищем. А ось наша гордість, – Міхаель вказав на розспіваного Бемоля. – Голос мов у Леннона, а талант наче в Коперфільда – до будь-якої репліки може пісню дібрати.

      Під час власного представлення Бемоль «підкрутив» звук і прикінцеве «буй-буй-буй-бу-бу-бу-бу-бу-буй» залило всю палату. Міхаель притих, насолоджуючись виступом товариша.

      На порозі палати з’явився молодий хлопець спортивної зовнішності. Зелену піжаму напинали міцні м’язи, голова трималась на масивній шиї, а долоні, затиснуті в кулаки, рвалися до бою. Його вигляд усе ще наводив жах, тому Фідель знітився й притиснувся до чужого ліжка. Повітря між ними наелектризувалось, але обстановку розрядив Чахлий, матеріалізувавшись із коридорної гущі на гамір пацієнтів і перервавши ранковий обхід, яким зазвичай закінчувалась нічна зміна санітарів.

      Сама його поява втихомирила Бемоля та вклала до ліжка насупленого велетня. Фідель скористався з паузи й вивітрився з палати повз худу постать санітара, доки той спокійним, дещо притишеним голосом, який змушував пацієнтів насторожуватися, сповістив про ранкові процедури:

      – Зараз будуть укольчики, тож наготуйте п’яті точки.

      Ніхто з пацієнтів не спішив виконувати наказ санітара, який не мав особливого бажання затримуватись у цьому відділенні, тому на допомогу він закли´кав медсестру.

      – Космети… Тьху ти, – вилаявся про себе санітар і, сплюнувши, поправився. – Свєто, ну де ти там?! – гаркнув Чахлий у коридор, з якого вже лунало тупотіння підборів.

      Чахлий завмер, чекаючи на колегу, що вже входила в тринадцяту палату з тацею, переповненою шприцами й різноманітними пігулками. Пацієнти закам’яніли теж. Щоденне явлення цієї медсестри супроводжували фурор та інтрига для кожного чоловіка. Річ у тім, що дівчина марила заміжжям, яке чомусь до тридцяти трьох так і не відбулося в її житті. Вікова планка підняла дамоклів меч над її головою, з кожним роком прирікаючи свою жертву на самотнє існування. Переймаючись цим, Світлана всіляко намагалася знівелювати вплив років через поліпшення своєї зовнішності.

Скачать книгу


<p>1</p>

Пісня «Весна» гурту «Воплі Відоплясова». (Тут і далі прим. ред., якщо не вказано інше.)