Скачать книгу

морозиво так, щоб не впустити його на підлогу, але всі інші були досить спроможні. Добре, вони підуть надвір. Вони виходили надвір, щосили грюкали дверима, плелися вулицею, петляючи по гарячому тротуару, мов зграя здичавілих собак.

      Четверо дітей Казенсів не звинувачували Беверлі у своїх кепських літніх канікулах. Вони звинувачували свого батька та сказали б це йому просто у вічі, якби він хоч інколи з’являвся. Кел та Голлі нічим не давали взнаки, що вважають поведінку Беверлі непростимою (Джанет – та взагалі ніколи нічого не казала, проте Албі – ну, ви знаєте, який Албі), а от Керолайн та Френні були шоковані. Їхня мати відводила кожному своє місце за столом на кухні залежно від віку та змушувала кожного по черзі підходити з тарілкою до плити замість того, щоб поставити вже готові тарілки з їжею на стіл, як вона це зазвичай робила протягом року. Влітку вони випадали з цивілізованого світу й потрапляли у початкові сцени з «Олівера Твіста».

      Якось у четвер увечері, у липні, Берт скликав усіх на сімейну раду у вітальні та сповістив, що вранці вони їдуть на озеро Анна. Він повідомив, що взяв відпустку на роботі на три дні й замовив три кімнати у мотелі «Соснова шишка». У неділю вони поїдуть до Шарлотсвіля, щоб провідати його батьків, а відтак повернуться додому.

      – Це відпустка, – підбив підсумок Берт, – усе вже заплановано.

      Діти здивовано кліпали очима, бо не могли собі уявити якийсь день, що не буде схожим на звичайні дні, а Беверлі теж здивовано кліпала, тому що Берт заздалегідь не сказав їй про це ні слова. Діти бачили, як Беверлі намагалася зустрітися поглядом з Бертом, але впіймати погляд чоловіка було не так уже й легко. Мотель, озеро, їжа в ресторані, відвідини надзвичайно непривітних батьків Берта, в яких були коні, ставок та чудова чорношкіра куховарка, яку звали Ернестайн і яка минулого літа навчила дівчаток пекти пироги. Якби в дітей виникло бажання поспілкуватися з батьками, вони б, напевне, сказали, що їм це подобалося, але такого бажання в них не було, а тому вони змовчали.

      Наступного ранку було жарко, немов у пеклі. Пташки не цвірінькали, намагаючись зберегти сили. Берт наказав дітям іти до машини та всідатися, хоча всім було очевидно, що це легше сказати, ніж зробити. По-перше, буде шалена суперечка, кому сідати поряд із Албі, отже всі стояли на доріжці й чекали початку. Переднє місце поряд з водієм було для батьків, а тому взагалі не розглядалось як варіант, попри те, що Керолайн і Френні постійно займали його, коли їздили в машині з матір’ю під час навчального року. А тому залишалися сидіння зразу ж за переднім, потім заднє та останнє в самому кінці фургона. Врешті-решт діти завжди якось сідали парами, за статтю чи за віком; це означало, що терпіти витівки Албі майже завжди випадало або Келові, або Джанет, інколи – Френні, але ніколи Керолайн чи Голлі. Албі зазвичай наспівував пристрасний варіант «Дев’яносто дев’ять пляшок пива на стіні», в якому кількість не зменшувалася по порядку – після п’ятдесяти пляшок їх ставало сімдесят вісім, потім чотири, а потім – сто чотири. Згодом

Скачать книгу