ТОП просматриваемых книг сайта:
Аптекар. Стефані Майєр
Читать онлайн.Название Аптекар
Год выпуска 2016
isbn 978-617-12-4160-2,978-617-12-4161-9,978-617-12-3912-8
Автор произведения Стефані Майєр
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Однак шнур, на якому тримався медальйон, справді був смертоносним. Він мав межу міцності на розрив, як авіаційний кабель, і ним можна було легко перекрити кисень людині. На нім немає застібки, він тримається на магніті; вона не хотіла, щоб проти неї використали її власну прикрасу як ласо. На дерев’яних вставках на плечових ременях у сумці розташовувались роз’єми, у які чудово входили краї мотузки. Коли шнур був на місці, дерев’яні вставки ставали ручками. Вона ставила не на свою фізичну силу, а радше на ефект несподіванки. Завдяки йому вона мала змогу підготуватись.
Усередині витончених візерунків на її чорному шкіряному паску було замасковано кілька заправлених шприців. Вона могла витягти їх поодинці або запустити механізм, який випустить усі голки одночасно, якщо нападник надто близько притисне її до себе. І від поєднання цих хімічних сполук йому буде недобре.
У кишенях вона ховала скальпельні леза із заклеєними краями.
Стандартні ножі у черевиках – один висувається вперед, інший – назад.
У сумці – два балончики з написом «Перцевий спрей»: в одному дійсно був перцевий спрей, а інший – з рідиною, що набагато довше шкодить здоров’ю.
І гарна пляшечка з-під парфумів, яка бризкала газом, а не рідиною.
І тюбик у кишені, що скидався на гігієнічну помаду.
І ще кілька чудних іграшок, про всяк випадок. Плюс дрібнички, що вона їх придбала на випадок малоймовірного успіху. Яскраво-жовту пляшечку-пульверизатор у вигляді лимона, сірники, дорожній вогнегасник. І готівка, багацько. Вона засунула в сумку картку-ключ – вона не повернеться у цей готель, та якщо все складеться добре – повернеться дехто інший.
Вона мусила рухатися дуже обачно в таких обладунках, утім, вона добре натренувалася, аби йти впевненою ходою. Її заспокоювала думка, що коли б хтось змусив її рухатися не так обережно, гірше було б для нього.
Вона вийшла з готелю, кивнувши клерку, тримаючи в руці кейс, а чорну сумку через плече. Сівши в авто, вона поїхала у парк, розташований у центрі міста. Поставила машину у прилеглій до торговельного майданчика смузі й з північного боку зайшла в парк.
Вона в ньому непогано орієнтувалась. У південно-східному кутку парку була вбиральня, тож вона попрямувала саме туди. Як вона й сподівалась, опівдні у день шкільних занять вона порожня. Там вона знайшла рюкзак і ще деякі аксесуари. Перевдягнувшись, вона поклала вбрання, у якому прийшла, у кейс,