LITMIR.BIZ

Скачать книгу

очах ніколи не згасало бажання щось утнути. Коли він говорив, то, без сумніву, когось ображав. З найпершої зустрічі ми зненавиділи одне одного. Здавалось, я й руки не можу підняти, щоб не почути його саркастичного коментаря. Хоч і сама була не краща – повертала послугу, коли тільки могла. Наш інструктор, здається, з першого дня став на мій бік. Наступні кілька тижнів капітан Рендал постійно сперечався з Кінаном, намагаючись боронити свій авторитет. Але в Кінана боротьба з усіма формами авторитету, очевидно, була закладена на рівні ДНК, тож Рендалові спроби контролювати його тільки погіршували становище. Згодом я дізналася, що Кінана ледь не вигнали з Академії повітряних сил перед самісіньким випуском, бо він порушив комендантську годину й закрутив веремію. Тепер я згадую все, що мені відомо про нього, і не сумніваюся: якби не Повітряні сили, його б, зрештою, вбили у вуличній бійці чи кинули за ґрати. Вступ до Академії й випуск із неї, напевно, врятували йому життя.

      Бажання Кінана стати пілотом Повітряних сил виникло тоді, коли він літав на «Сесснах» та гідропланах у просторих синіх небесах Аляски. І хоч з першого погляду між нами виникла неприязнь, ми побачили одне в одному ту саму потаємну мрію. Я відчувала з ним певну спорідненість, дарма що намагалася його уникати. Приблизно наприкінці третього місяця нашого навчання капітан Рендал зайшов у кімнату в розпалі однієї з наших знаменитих суперечок.

      – Як скажеш, крихітко, – під’юджував мене Кінан. Він ніколи не проминав можливості презирливо назвати мене «крихіткою» чи «милою». У ту мить терпець капітанові Рендалу урвався, і він накинувся на хлопця.

      – Лейтенанте Зеркель!

      – Я ж вам казав… Звіть мене Зерк, – поволі промовив Кінан, і наші однокласники загиготіли.

      Проте капітанові Рендалу було невесело.

      – Лейтенанте, це дискримінація за статевою ознакою, я вас більше не попереджатиму. Зустрінемося в моєму кабінеті після уроку.

      Коли того дня Кінан прийшов до його кабінету, капітан простяг йому письмову догану. Догана – серйозна штука: якщо до Кінанової справи ще додасться щось негативне, уся його кар’єра полетить котові під хвіст. Про те, що сталося, він розповів у класі, і ми всі по-своєму посміялися.

      – Знатимеш, як не поважати мене, – сказала я, підморгуючи.

      – О, то він тобі потрібен, щоб постояти за себе? – пожартував Кінан.

      Я штовхнула його в руку.

      – Ай! Це насильство! Ти маєш дістати догану, – саркастично зреагував він.

      Коли навчання закінчилося, ми всі розійшлися своїми дорогами. Свіженьких офіцерів Повітряних сил з ремонту авіаційної техніки розкидало на чотири сторони світу.

      Декого з нас відіслали назад у Сполучені Штати, декого – у Європу, а Кінана, за збігом обставин, закріпили за ВПС США в зоні Тихого океану – як і мене.

      Курс дав нам знання про логістику, її проблеми, контроль інструментів і приладів, форми й системи повітряних суден, а також іншу інформацію, яку ми почерпнули

Скачать книгу