LITMIR.BIZ

Скачать книгу

жінка, у якої присутній здоровий глузд, на відміну від тебе.

      – А в мене відсутній?

      – Так! Відсутній! Вона не живе в дідових казках, а реально дивиться на життя і сприймає його таким, як воно є! – зло кинув Федір.

      – Яке ж воно насправді, це життя?

      – Таке, що за нього треба боротися в цей скрутний час, чіплятися зубами та нігтями, дряпатися нагору, щоб вижити й не впасти на дно. Бо інші пройдуть по тобі брудними ногами й не помітять, що ти волаєш про допомогу!

      – Ви тепер удвох будете шкрябатися нагору? – скептично запитала.

      Але Федір не помітив іронії в її голосі.

      – Так! Уяви собі, удвох! Ми організовуємо сумісний кооператив із пошиття взуття. І будемо на горі, а не внизу.

      – А я залишуся під ногами?

      – Можливо. Бо ти уявила себе лісовою Мавкою і крім дерев та річки нічого не бачиш! Ти не знаєш, який жорстокий цей світ. Він не шкодує ні Русалок, ні Мавок – нікого! Якби ти залишилася сам на сам із реальністю, без мене, без батьків, то вона одразу б тебе зжерла! Поглинула! Ковтнула, як лелека жабу!

      – Любий, – спокійно промовила Катря. – Ти говориш жахливі речі. Ти мене лякаєш.

      – Я не любий, – різко обірвав Федір. – А якщо і любий, то не твій. І взагалі, я прийшов поговорити з тобою не про сенс життя, а про розлучення.

      – Ти хочеш розлучитися зі мною, щоби бути з нею?

      – Так! Так! І ще раз так!

      – Я… Я не розумію чому. Нещодавно ми були разом, нам було добре, і ти клявся у вічному коханні. Що могло трапитися? Так не буває. Ні, так не буває.

      – Як, Катрю? Що не буває? Буває! Сьогодні сонце, а завтра хмари. Буває і так.

      – Ти вже не хочеш відчувати запах мого тіла, що пахне конваліями? – розгублено закліпала очима.

      – Конваліями?! – перепитав Федько й аж підскочив, як ужалений. – Якими конваліями?! – вирячив очі.

      – Лісовими. Весняними конваліями.

      – Та ти… Ти… Ти знаєш, чим від тебе пахне?

      – Чим? – не чуючи свого голосу, спитала Катря.

      – Силосом від тебе тхне! – закричав він. – А ввечері від тебе несе коровою та молоком! Ось чим ти пахнеш!

      – Як же я можу пахнути іншим, коли ввечері дою корів?

      – А запах французьких парфумів ти знаєш?! Ні. І ніколи не взнаєш, бо тебе цікавить більше хмаринка на небі, ніж флакончик парфумів!

      Федько нервово забігав навколо Катрі, кидаючи образливі слова, від яких душевно здригалася й тріпотіла бідна жінка. Ці слова ножем впивалися в її чутливу душу й добре серце, завдаючи несамовито болючих ран.

      – Ти хоч раз бачила себе у дзеркалі на тоненьких високих підборах? Чи твої ноги знали педикюр? Ні! – відповім я за тебе. – Ні! Бо тобі все одно, у що ти взута. Ти можеш ходити в калошах та ватянці, і тобі це байдуже! А жінка створена для краси, для того, щоб чоловіки могли милуватися її вродою. Розумієш? Ні, ти нічого не розумієш, – він розвів руки в боки.

      – Я пам’ятаю, як ти мені говорив, що я дуже гарна. Навіть найгарніша від усіх у селі та в місті.

      – Ти?! Ти?! – Федір тицьнув

Скачать книгу