LITMIR.BIZ

Скачать книгу

який я помітила, коли ми вперше потиснули руки в залі, вираз неприхованого глузування, неабиякої зневаги. Вона знала, що я ніколи не здатна буду чинити їй опір і до того ж боюсь її.

      – Чи можу я ще щось для вас зробити? – запитала місіс Денверз і вдала, що оглядає кімнату.

      – Ні, – запевнила я. – Ні. Думаю, в мене є все, що потрібно. Мені тут буде комфортно. Ви зробили цю кімнату такою чарівною.

      Це останнє було моєю підлабузницькою спробою завоювати її прихильність.

      Місіс Денверз стенула плечима, проте не усміхнулась.

      – Я лише виконувала вказівки містера де Вінтера.

      Узявшись за ручку відчинених дверей, вона затрималася в проході. Здавалося, наче місіс Денверз ще мала щось мені сказати, але нездатна була дібрати слів і чекала, доки я дам їй таку можливість.

      Я хотіла, щоб вона пішла; вона стояла там, мов тінь, спостерігаючи за мною, оцінюючи мене впалими очима, що дивилися зі схожого на череп обличчя.

      – Якщо раптом вам щось не сподобається, ви одразу мені кажіть, гаразд?

      – Так, – відповіла я. – Так, звісно, місіс Денверз.

      Але я зрозуміла, що вона не це мала на увазі, і знову запала мовчанка.

      – Якщо містер де Вінтер питатиме про свою велику шафу, – раптом мовила вона, – скажіть йому, що її неможливо було перенести. Ми намагалися, але вона не пройшла крізь ці вузькі двері. Ці кімнати менші, ніж ті, що в західному крилі. Якщо йому не сподобається, як облаштували цю кімнату, нехай повідомить мене. Важко було зрозуміти, як тут усе обставити.

      – Прошу вас, не турбуйтеся, місіс Денверз, – сказала я. – Я впевнена, що він усім буде задоволений. Але перепрошую, що спричинила вам стільки незручностей. Я й гадки не мала, що він ремонтував і наново облаштовував кімнати. Йому не варто було перейматися. Я впевнена, що мені було б так само радісно й зручно в західному крилі.

      Вона з цікавістю на мене поглянула й покрутила ручку дверей.

      – Містер де Вінтер сказав, що вам буде краще з цього боку. Кімнати в західному крилі дуже старі. Стара спальня вдвічі більша, ніж ця, теж дуже гарна кімната з прикрашеною завитками стелею. Там стоять надзвичайно цінні штофні стільці й оздоблений різьбленням камін. Це найпрекрасніша кімната в будинку. А її вікна виходять на галявини й море.

      Я зніяковіла й дещо засоромилася. Я не розуміла, чому вона говорила з таким прихованим обуренням, водночас натякаючи на те, що ця кімната, де, як виявилось, я мала оселитися, була чимось посереднім, чимось, що не відповідало стандартам Мендерлея, – так би мовити, другорядна кімната для другорядної особи.

      – Мабуть, містер де Вінтер залишив найкращу кімнату, щоб показувати її гостям, – припустила я. Вона продовжувала крутити ручку дверей, а тоді поглянула на мене ще раз, подивившись мені в очі, повагалася перед тим, як відповісти, а коли заговорила, її голос зазвучав навіть тихіше й ще монотонніше, ніж раніше.

      – Спальні ніколи не показують гостям, лише залу, хори та вітальню під ними. – Раптом вона зробила паузу, обмацуючи

Скачать книгу