LITMIR.BIZ

Скачать книгу

знову взяла її на руки й гуляла з нею туди-сюди подвір’ям.

      – А що було потім?

      – Я займалася цим, поки не прийшов Марко.

      – Це до котрої? – питає Ресбак.

      Марко відповідає:

      – Я прийшов додому близько п’ятої. Звільнився трохи раніше, тому що була п’ятниця і ми збиралися на вечірку.

      – А далі?

      – Я забрав Кору в Анни і відправив Анну поспати нагорі.

      Марко то відхиляється на канапі, то ковзає вгору-вниз долонями по ногах. Часом починає сіпати ногою. Він не знаходить собі місця.

      – У вас є діти, детективе? – запитує Анна.

      – Ні.

      – Тоді ви не розумієте, наскільки це може виснажувати.

      – Ні. – Детектив змінює своє положення у кріслі. Вони усі вже стомилися. – О котрій ви пішли на вечірку до сусідів? – далі запитує Ресбак.

      – Приблизно о сьомій, – відповідає Марко.

      – І що ви робили між п’ятою та сьомою?

      – Нащо ви це питаєте? – обурюється Анна. – Хіба це не марнування часу? Я думала, ви тут, щоб допомагати!

      – Я маю знати, як усе було. Будь ласка, відповідайте якомога точніше, – спокійно каже Ресбак.

      Марко простягає руку й кладе своїй дружині на стегно, ніби намагаючись заспокоїти. Він каже:

      – Я бавився з Корою, поки Анна спала. Нагодував її кашкою. Анна встала десь о шостій.

      Анна глибоко вдихнула:

      – А потім ми почали сваритися щодо вечірки.

      Марко помітно напружився.

      – Чому ви сварилися? – запитує Ресбак, дивлячись Анні просто у вічі.

      – Няня не змогла прийти, – відповідає Анна. – Якби не це, нічого б не було, – каже вона, ніби щойно це усвідомила.

      Це щось новеньке. Ресбак не знав, що була ще й няня. Чому вони кажуть про це лише зараз?

      – Чому ви раніше не згадували про няню?

      – Хіба? – каже Анна, здивована.

      – Хто ця няня? – запитує Ресбак.

      Марко відповідає:

      – Дівчина на ім’я Катерина. Це наша постійна няня. Навчається в останньому класі. Вона живе за квартал звідси.

      – З нею ви говорили?

      – Що? – перепитує Марко.

      Здається, він уже не здатен слідкувати за перебігом бесіди. Можливо, через утому. Ресбак замислюється.

      – Коли вона попередила, що не прийде? – запитує Ресбак.

      – Вона зателефонувала близько шостої. Тоді було вже пізно шукати нову няню, – каже Марко.

      – Хто говорив із нею по телефону? – Ресбак щось занотовує в записнику.

      – Я, – каже Марко.

      – Ми могли принаймні спробувати знайти іншу няню, – каже Анна докірливо.

      – Тоді мені це не видавалося необхідним. Тепер, звісно… – Марко замовкає, опускає очі в підлогу.

      – Можна мені її адресу? – запитує Ресбак.

      – Я принесу, – каже Анна й іде на кухню. Поки вони чекають на неї, з кухні долинає бурмотіння: батьки Анни хочуть знати, що відбувається.

      – Тож конкретно, через що ви сварилися? – запитує Ресбак, коли Анна повертається з кухні з папірцем, на якому нашкрябано ім’я та

Скачать книгу