LITMIR.BIZ

Скачать книгу

доки у нас є зброя та свобода користуватися нею. Решту з вас також гіркота проймає? Якщо так, вивільніть її. Це дружня нарада, де кожен може висловити те, що має на гадці.

      Галлек підвівся і мовив:

      – Сір, мене переймає те, що ми не маємо підмоги від інших Великих Домів. Вони звуть вас «Лето Справедливий» та обіцяють вічну дружбу, але тільки доти, доки вона нічого їм не вартує.

      – Вони досі не знають, хто виграє цей двобій, – відказав Герцог. – Більшість Домів розжиріла, не надто ризикуючи. Тож насправді їм не можна цим дорікати, їх можна лише зневажати. – Він поглянув на Хавата. – Ми обговорювали спорядження. Чи міг би ти продемонструвати кілька зразків, щоб ознайомити людей із технологіями?

      Хават кивнув і махнув ад’ютантові на проектор.

      Тривимірна солідо-проекція з’явилася на поверхні столу на певній відстані від Герцога. Ті з офіцерів, хто сидів далеко, підвелися, щоб уважніше розгледіти її.

      Пол нахилився вперед, роздивляючись машину.

      Якщо масштабувати відповідно до крихітних людських фігурок навколо, техніка сягала ста двадцяти метрів завдовжки та сорока завширшки. Вона скидалася на довге жукоподібне тіло, що рухалося на окремих рядах широких гусениць.

      – Це гарвестер, – пояснив Хават. – Для проекції ми обрали добре відремонтований екземпляр. А ось є екскаватор-драґлайн, привезений іще першою командою імперських екологів. Але він досі працює… не знаю, чому… й навіщо.

      – Якщо його назва «Стара Марія», то він належить музею, – пояснив ад’ютант. – Гадаю, Харконнени використовували його для покарань, як дамоклів меч, що висів над робітниками. Будь гарним хлопчиком, інакше гарцюватимеш на «Старій Марії».

      Над столом пронеслося гигикання.

      Пол відсторонився від жартів, уся його увага зосередилася на проекції та запитанні, що тривожило його. Він указав на зображення на столі й мовив:

      – Зуфіре, чи є там настільки великі піщані хробаки, щоб проковтнути всю машину?

      За столом запала тиша. Герцог тихо вилаявся, а тоді подумав: «Ні… Вони мають усвідомлювати реалії».

      – У глибині пустелі є хробаки, здатні за раз заковтнути всю фабрику, – відповів Хават. – Ближче, край Оборонної Стіни, де ведеться основний видобуток прянощів, море екземплярів, здатних зламати фабрику і на дозвіллі зжерти її.

      – Чому ж ми не захищаємо техніку щитами? – запитав Пол.

      – Згідно зі звітом Айдаго, – пояснив Хават, – щити в пустелі небезпечні. Щит на одну людину приманить усіх хробаків у радіусі сотень метрів. Здається, наче вони вдихають у них убивче шаленство. Так сказали фримени, а в нас нема жодних підстав не довіряти їм. Айдаго не побачив жодних щитів на січі.

      – Узагалі? – перепитав Пол.

      – Було б доволі складно приховати таку річ серед кількох тисяч людей, – сказав Хават. – Айдаго мав вільний доступ у будь-яку частину січі. Він не побачив ані щитів, ані жодних ознак їх використання.

      – Ось і загадка, – зауважив Герцог.

      – Харконнени точно використовували тут багато щитів,

Скачать книгу