ТОП просматриваемых книг сайта:
Ліки від кохання та інші оповіді психотерапевта. Ірвін Ялом
Читать онлайн.Название Ліки від кохання та інші оповіді психотерапевта
Год выпуска 2012
isbn 978-617-12-3044-6, 978-617-12-3045-3, 978-617-12-2270-0, 978-0-465-0420-7
Автор произведения Ірвін Ялом
Жанр Зарубежная образовательная литература
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Мені здавалося, що відбувся справжній прогрес: хірургічна операція була завершена, і зараз моїм завданням було не дати їй залишити свою ампутовану кінцівку. Незабаром у мене з’явилася така можливість, оскільки Тельма й далі оплакувала свою втрату.
– Мої передбачення справдилися. У мене більше немає надії, я ніколи не буду щаслива. Я могла жити з малесеньким шансом, майже нереальним. Я жила з ним так довго.
– Яке щастя, Тельмо? Який шанс?
– Як який шанс? Надія на ті двадцять сім днів. До вчорашнього дня у мене був шанс, що Метью і я можемо повернутися в той час. Поки ми були там, почуття були справжніми, я знаю, кохання існує, коли я відчуваю його. Поки нічого не сталося, я і Метью завжди мали шанс повернутися в той час. До вчорашнього дня. Учора все зникло. Учора. У вашому офісі.
Була ще незначна загроза, що її фантазії посиляться. Я майже цілком зруйнував її одержимість. Час завершувати роботу.
– Тельмо, я маю вам щось сказати зараз. Це не дуже приємна річ, але це дуже важливо. Дайте мені можливість висловитися. Якщо двоє людей розділяють один момент чи одне почуття, якщо вони обоє відчувають одне й те саме, тоді стає зрозуміло, що вони можуть створити прекрасні тривалі стосунки. Це дуже делікатна процедура – урешті, люди змінюються і кохання колись минає, – та хоч вона й складна, проте можлива. Вони могли б спілкуватися, спробувати досягти справжніх, глибоких стосунків, які – оскільки справжнє кохання – це абсолютний стан – мають принести щось нове, чого в них досі ніколи не було.
Але припустімо, що між двома особами немає нічого спільного. Уявімо, що вони живуть різними життями. А що, коли один з них помилково думає, ніби переживання іншого такі самі, як і його?
Тельма пильно дивилася на мене. Я був упевнений, що вона чудово мене розуміє.
Я провадив далі:
– Це те, що я чітко зрозумів під час сеансу з Метью. Його й ваші переживання дуже різняться. Чи можете ви зрозуміти, що неможливо для кожного з вас відтворити той специфічний психічний стан, у якому ви перебували вісім років тому? Ви двоє не можете допомогти один одному, тому що це був не ваш спільний стан.
Ви думали про одне, а він – про інше. У нього був душевний розлад. Він не знав, де проходить межа – де закінчується