LITMIR.BIZ

Скачать книгу

      – Ти дав мені слово! – сполотнів Станіслав.

      – Вибач, буває…

      – Можливо, буває, та не серед шляхти, – відрізав граф.

      Фон Захер-Мазох не реагував на його слова. Скарбек заспокоївся й кинув:

      – Гаразд! Прошу тебе лиш про одне, нікому й слова, поки театр не буде відкрито!

      – Добре.

      – Поклянись мені! – процідив крізь зуби граф.

      – Слово гонору! Вважай себе вільним і сам будуй свій театр, чи що воно там буде… – скривився в посмішці губернський радник.

      – Рostawilem na złego koniа[15]… – констатував, але без тіні злості Станіслав. – Як можна помилитися в людині, яку вважав порядною… Прощайте, пане губернський раднику! Обійдусь і без вас. Знайдеться сотня охочих фінансувати таку справу. – І повернувся до преси, не забувши до його честі знову підхопити під руку свою милу дружину.

      Із темпераментом, наче це не він тільки-но порвав угоду зі своїм компаньйоном і не йому сушити голову, де взяти інвесторів, Станіслав почав пояснювати кореспондентам свій задум.

      – Архітектура театру-палацу буде вирішена в стилі віденського класицизму. Перш ніж розпочати будівництво, Йоганн Зальцман, художник-декоратор Фрідріх Польман та я мандрували європейськими містами, аби вивчити архітектуру різних театрів. У таку ж подорож я відправив купців, які придбали різноманітне театральне устаткування. Отож зараз нам не доведеться вносити жодних нових конструктивних рішень. Театр давно в наших кресленнях, де продумано все до йоти! Повністю завершений ансамбль театру – велетенський прямокутник. Довжина його південного (головного) і північного фасадів становитиме майже сто метрів, західного й східного – трохи менше сімдесяти шести метрів.

      – Такий колос! – вигукнув редактор тижневика «Gаzette de Leopol». – У нашому місті іще не було такої величної споруди… Ви з певністю найбільший авантюрист, яких тільки я знав.