LITMIR.BIZ

Скачать книгу

всередину не пущу, – заявила вона з веранди.

      – Тоді, будьте ласкаві, принесіть мені кілька рушників і мою валізу.

      Не відчуваючи ніяковості, вона безцеремонно спостерігала, як священик зняв сорочку, чоботи та бриджі й, прихилившись до напіввідчиненого вікна до її вітальні, стирав із себе рушниками багнюку.

      – Ви – найгарніший із чоловіків, яких я коли-небудь бачила, Ральфе де Брікассар, – зауважила вона. – І чому це серед священиків так багато красенів? Через те, що вони ірландці? Так, ірландці досить красиві. Чи, може, через те, що багато вродливих і привабливих чоловіків знаходять у сані священика надійний захист від наслідків своєї привабливості? Не сумніваюся, що всі дівчата в Джилі сохнуть за вами.

      – Я вже давно навчився не зважати на замріяно закоханих дівчат, – розсміявся він. – Будь-який священик віком до п’ятдесяти років є мішенню для деяких із них, а кожен священик віком до тридцяти п’яти є мішенню для них усіх. Але відверто спокушати мене наважуються лише дівчата-протестантки.

      – Чому ви ніколи не відповідаєте на мої запитання напрямки? – Вона поклала долоню йому на груди і затримала її там. – Ви сибарит, Ральфе, бо засмагаєте на сонці. Ви скрізь такий засмаглий?

      Посміхнувшись, він нахилив голову, а потім, торкнувшись щокою її волосся, розсміявся, розстібаючи свої бавовняні підштаники; коли ж вони упали на підлогу, священик відкинув їх ногою, поставши перед Мері Карсон як статуя роботи скульптора Праксителя; вона неквапливо походжала довкола і роздивлялася.

      Події останніх двох днів розвеселили його і дали впевненість, а до цього відчуття ще й додалося несподіване усвідомлення того, що його благодійниця є, можливо, вразливішою, аніж йому здавалося. Але священик добре знав її, і тому почувався в абсолютній безпеці, коли спитав:

      – Ви хочете, щоб я покохався з вами, Мері?

      Вона критично оглянула його млявий пеніс і пирхнула:

      – Стала б я оце завдавати вам такого клопоту! Вам хочеться жінок, отче Ральф?

      Він з огидою сіпнув головою.

      – Ні!

      – А чоловіків?

      – Вони гірші за жінок. Ні, чоловіків мені не хочеться.

      – А самого себе?

      – Найменш за все.

      – Цікаво, цікаво… – Прочинивши другу половинку вікна, Мері Карсон увійшла до вітальні. – Ральф, кардинал де Брікассар! – саркастично мовила вона. Але тут, де її не бачили його чіпкі й розумні очі, вона важко впала у своє крісло з підголівником і міцно стиснула кулаки, таким чином висловлюючи свій гнівний протест проти несправедливості долі.

      А голий отець Ральф зійшов із веранди на підстрижений газон і став, піднісши над головою руки й заплющивши очі. Дощ стікав по ньому теплими лоскотними струмочками, породжуючи на голій шкірі дивовижне відчуття. Було темно. А він і досі був спокійний і млявий.

      Струмок вийшов із берегів, і вода, немов видершись палями, підібралася до будинку Педді та розлилася пасовиськом Гоум Педдок у напрямку садиби.

      – Завтра

Скачать книгу