Коханець леді Чаттерлі - Девід Герберт Лоуренс Бібліотека світової літератури

Скачать книгу

тільки матеріальні передбачення, а так робить лише голий розум… винятково.

      – Принаймні, більшовизм міцно стоїть на ногах, – сказав Дьюкс.

      – На ногах? Та він взагалі ні на чому не стоїть! Так. Більшовики невдовзі матимуть найкращу армію в світі, з найкращим озброєнням. Але ця річ довго не протримається… бо вона базується на ненависті. Повинна бути реакція… – заперечив Хемонд.

      – Ну, ми чекали протягом років, почекаємо ще. Ненависть зростає, як усе інше. Це невід’ємний наслідок впровадження ідей у життя або пригнічення глибинних людських інстинктів; ми задавлюємо свої найглибші почуття, приводячи їх у відповідність з ідеями. Ми керуємо собою за якоюсь формулою, наче механізмом. Логічний розум хоче задавати тон, а цей тон переростає в голу ненависть. Ми всі більшовики, тільки приховані. А росіяни – більшовики без лицемірства.

      – Але існує стільки інших шляхів, – сказав Хемонд, – окрім радянського. Більшовики не є по-справжньому розумними.

      – Звичайно, ні! Але іноді є розумним вдавати із себе недоумка, – якщо хочеш чогось досягти. Щодо мене, то я вважаю більшовизм недоумкуватим; але таким самим я вважаю наше суспільне життя на Заході. Так само мені здається недоумкуватим наше славетне духовне життя. Ми всі холодні, немов кретини, позбавлені емоцій, як ідіоти. Всі ми – більшовики, тільки дали цьому іншу назву. Ми вважаємо, що ми боги… або нарівні з богами! А це – те саме, що більшовизм. Треба бути людяним, мати серце і пеніс – для того, щоб уникнути перетворення на Бога або на більшовика… оскільки це одне й те саме: обидва вони надто гарні, щоб бути правдою.

      В осудливій мовчанці пролунав збентежений голос Беррі:

      – Але ж ти віриш у кохання, Томмі, хіба не так?

      – Ах ти гарнюній хлопчику! – сказав Томмі. – Ні, янголятко ти моє, в дев’яти випадках із десяти – ні! Кохання – це ще одна з недоумкуватих забавок сьогодення. Хлопці, вихляючи стегнами, трахають малих худозадих шльондрочок, немов гвіздки забивають. Ти це називаєш коханням? Або спільну власність, засіб для досягнення успіху під назвою: «мій чоловік, моя жінка?» Ні, мій хлопчику, я не вірю у все це!

      – Але ж у щось ти віриш?

      – Я? О, розумом я вірю в добре серце, у жвавий пеніс, природну інтелігентність і мужність сказати «лайно» в присутності леді.

      – Ну, все це ти маєш, – сказав Беррі.

      Томмі Дьюкс заревів від сміху.

      – Ти справжнє янголятко! Якби лишень я це мав! Ні, моє серце задубіло, немов картоплина, пеніс падає і не може підняти голівку, і я б скоріше згодивсь його геть відтяти, аніж сказати «лайно» в присутності моєї матері чи тітки… Повір, вони – справжні леді. І я не справжній інтелігент, я просто кохаюся на «духовному житті». Бути інтелігентом – це прекрасно: тоді ти живеш всіма згаданими частинами… Член зводить свою голівку і каже: «Ну як ся маєш?» кожній по-справжньому інтелігентній пані… Ренуар сказав, що він малює свої картини членом… Так воно і є – картини чудові! Я б теж хотів робити щось подібне. О Боже! Ми здатні лише розмовляти! Ще одна пекельна мука… І все

Скачать книгу