ТОП просматриваемых книг сайта:
Відьмак. Меч призначення. Анджей Сапковський
Читать онлайн.Название Відьмак. Меч призначення
Год выпуска 1992
isbn 978-617-12-0990-9,978-617-12-0993-0,978-617-12-0498-0
Автор произведения Анджей Сапковський
Серия Відьмак
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Чародій презирливо й безтурботно посміхнувся.
– А крім того, – продовжувала Йеннефер, – поширюючи ці погляди, ти підриваєш повагу до нашої професії й покликання.
– І чим саме?
– Свої теорії можеш застосовувати до будь-яких створінь чи комашні, Доррегараю. Але не до драконів. Бо дракони є найгіршими й природними ворогами людей. І тут йдеться не про занепад людської раси, а про її виживання. Щоб вижити, треба розправитися з ворогами, з тими, хто може це виживання унеможливити.
– Дракони не є ворогами людства, – втрутився Ґеральт.
Чародійка глянула на нього й посміхнулася. Одними губами.
– Щодо цього, – сказала, – залиш можливість оцінювати нам, людям. Ти, відьмак, не призначений для оцінювання. Ти – для роботи.
– Як запрограмований безвільний голем?
– Ти сказав, – холодно відповіла Йеннефер. – І сказав влучно.
– Йеннефер, – сказав Доррегарай. – Як для жінки із твоєю освітою і твого віку ти говориш дивні бздури. Чого це саме дракони стали в тебе головними ворогами людства? Чому не інші, стократ гірші створіння, ті, які мають на совісті стократ більше жертв, аніж дракони? Чому не гіррікі, вилохвости, мантикори, амфісбени чи грифони? Чому не вовки?
– Я скажу тобі чому. Перевага людини над іншими видами та расами, її боротьба за належне місце у природі, за життєвий простір, стають значимі тільки тоді, коли остаточно зникає кочівництво, мандри з місця на місце у пошуках їжі, відповідно до природного календаря. Інакше не досягнути потрібного темпу приросту, бо людська дитина досить довгий час не є самостійною. Тільки перебуваючи в безпеці за мурами міста чи фортеці, жінка може народжувати у потрібному темпі, чи то – щороку. Плідність, Дорреґараю, це розвиток, це умова виживання і домінування. І тут доходимо до драконів. Тільки дракон, на відміну від інших потвор, може загрожувати містам чи фортецям. Якби драконів не знищили, люди б заради безпеки розпорошувалися, а не гуртувалися, бо драконів вогонь у густо забудованому поселенні – це кошмар, це сотні жертв, це страхітлива погибель. Тому, Дорреґараю, дракони мусять бути знищені до останнього.
Доррегарай подивився на неї з дивною посмішкою на вустах.
– Знаєш, Йеннефер, не хотів би я дожити до тієї миті, коли реалізується твоя ідея про панування людини, коли подібні до тебе займуть належне їм місце у природі. На щастя, до того ніколи не дійде. Людство раніше взаємознищиться, витруїться, виздихає від тифу та чуми, бо саме бруд і воші, а не дракони загрожують вашим чудовим містам, у яких жінка народжує щороку, але тільки одне немовля з десяти живе довше, ніж десяток днів. Так, Йеннефер, плідність, плідність і ще раз плідність. Займайся, дорогенька, народженням дітей, це більш природнє для тебе зайняття. Це займе твій час, який ти поки що безплідно витрачаєш на придумування дурощів. Прощавай.
Підігнавши коня, чародій помчав у