LITMIR.BIZ

Скачать книгу

Прінгла[12]. Барроус, запхайте ще тампонів!

      Ошелешений студент кинувся до таці, перекинув купку поглинаючих тампонів і налякано дивився, як вони падали на підлогу.

      Медсестра відкрила нову пачку.

      – Їх місце всередині пацієнта, а не на підлозі, – гаркнула вона. Медсестра зустрілася поглядом з Кетрін, і в очах обох жінок промайнула та сама думка.

      «І він хоче бути лікарем?»

      – Куди їх запхати? – запитав Барроус.

      – Очистіть черевну порожнину. Я нічого не бачу в цьому морі крові!

      Вона дала йому кілька секунд на очищення рани. Тоді запхала всередину скальпель і розрізала малий сальник[13]. Скориставшись затискачем, аби спинити кровотечу зліва, вона розгледіла гліссонову ніжку, через яку проходили печінкова артерія і ворітна вена. Це було тимчасовим засобом, але якщо вдасться спинити потік крові у цьому місці, можливо, вона зможе дати раду загальній кровотечі. Це дало б їм такий дорогоцінний час, щоб унормувати тиск і перелити пацієнту ще більше крові і плазми.

      Кетрін міцніше стисла затискач, перекриваючи судини в ніжці.

      Вона не на жарт схвилювалася, коли кров продовжила сочитися, як і раніше.

      – Ти впевнена, що стисла ніжку? – запитав Літтман.

      – Я в цьому впевнена. А ще я впевнена, що кров витікає не з-за очеревини.

      – Може, це ворітна вена?

      Вона вхопила з таці два тампони. Цей прийом був її останньою надією. Приклавши тампони до поверхні печінки, вона стисла її обома руками.

      – Що вона робить? – здивувався Барроус.

      – Печінкову компресію, – пояснив Літтман. – Іноді це допомагає закрити невидимі розриви. Запобігти знекровленню.

      Усі м’язи її плечей і рук напружилися, вона щосили намагалася стабілізувати тиск, перетиснути притік крові.

      – Досі тече, – зауважив Літтман. – Це не допомагає.

      Кетрін розглядала рану і побачила, що кров і далі стабільно заповнює черевну порожнину.

      «Звідки ж вона, в біса, витікає?» – подумала вона.

      Аж раптом помітила, що кров сочиться і з інших боків. Не тільки з печінки, а також зі стінок черевної порожнини і брижі[14]. З країв надрізу.

      Вона глянула на ліву руку пацієнта, що висунулася з-під простирадла. Марлева пов’язка, що тримала голку крапельниці, була просякнута кров’ю.

      – Мені необхідна тромбоцитарна маса і свіжа плазма, негайно, – скомандувала Кетрін. – І починайте вливати йому гепарин. Десять тисяч одиниць зараз і по тисячі щогодини.

      – Гепарин? – спантеличено перепитав Барроус. – Але ж він стікає кров’ю…

      – У нього ДВС-синдром, – сказала Кетрін. – Треба припинити згортання.

      Літтман витріщився на неї.

      – У нас ще немає результатів аналізів. Звідки ти знаєш, що це ДВС-синдром?

      – Поки ми отримаємо результати, буде вже запізно. Треба діяти зараз. – Вона кивнула медсестрі. – Вливайте гепарин.

      Медсестра ввела голку у вену. Гепарин був її останньою

Скачать книгу