LITMIR.BIZ

      5 червня сестра Нан Ґрейвз записала у журналі: «Пан Мілліган повідомив, що Томмі й Аллен змогли годину пробути у стані злиття і що це було „химерне“ відчуття».

      Донна Еґар розповіла, що Міллігана, за його ж словами, тривожить процес об’єднання, бо він не хоче, аби хтось із особистостей загинув або чиїсь таланти й сильні сторони зникли. «Але ми працюємо над злиттям», – запевнив медсестру Аллен.

      Наступного дня Міллігана провідали Ґері Швайкарт і Джуді Стівенсон. Вони привезли добрі новини: суд погодився подовжити термін перебування Біллі у шпиталі Гардинга ще щонайменше на три місяці, даючи лікарям змогу завершити лікування.

      У середу ввечері, 14 червня, Розалі Дрейк була у музичному корпусі, де спостерігала за тим, як Томмі грає на барабанах. Вона знала, що раніше на ударних умів грати тільки Аллен. У цьому спаяному стані юнак відчутно поступався Алленові в майстерності.

      – У мене таке відчуття, ніби я краду талант Аллена, – зізнався він Розалі.

      – Але ти й досі Томмі?

      – Я – суміш нас обох, і в мене тепер навіть імені немає. Це мене бентежить.

      – Однак ти відгукуєшся, коли люди називають тебе Біллі.

      – Я все життя так робив, – відказав той, відбиваючи повільний ритм на барабані.

      – То чому ж не робити цього й надалі?

      Він стенув плечима.

      – Напевно, для всіх так було б зручніше. Гаразд, – сказав він, підкреслюючи кожне слово ударом палички по барабану, – можете називати мене Біллі.