LITMIR.BIZ

      Одним із ключових ритуалів, які можна віднести до родильної обрядовості нашого народу, були пострижини, що відбувалися, коли дитині виповнювався рік. Малюка стригли баба-пупорізка або хрещені батьки, причому хлопчиків підстригав хрещений батько, а дівчат – хрещена мати. Слід зазначити, що волосся дитині стригли й раніше від року. Приміром, священик постригав дитину під час церковного обряду хрещення. Цікаві відомості про необхідність рано обстригати волосся знаходимо в праці В. Шухевича: «У місяць по родинах стрижуть дитині волосся, аби росло найгуще і аби було файне. Мати бере дитину на руки, кладе обтяте волосся у вугол хати і каже: «Дивися, де кладу волосся, абись на тім світі знов знало, відки його взяти» (Бо людина мусить на той світ принести кожний кусник свого тіла – волосся, нігті)». Ритуально оформлені пострижини відбувалися в три, шість, сім рочків, коли стригли дитину вже відповідно до її статі. Цікаво, що в княжих родинах три- й чотирирічних дітей не тільки постригали, а й садовили на коня. Найкращим днем для цього вважали перше вересня – св. Семена. У народі збереглася навіть приказка «на Семена постригай і на коня сажай».[15]

      Обрядові дії обрізання волосся можуть бути пов’язані з «відриванням» дитини від потойбічного, статево аморфного, «докультурного» стану. Під час цих обрядів відбувалися корекція біологічної природи дитини, набуття нею культурних ознак.

      Отже, родильні та хрестильні обряди становили ритуально-магічний комплекс, спрямований не лише на надання новонародженому культурних ознак, а й на зміцнення родинних і колективних стосунків та соціальних зв’язків.