LITMIR.BIZ

Скачать книгу

вдивлялася у чашку.

      – Я бачу насилля, багато крові, пролитої тобою та іншими в майбутньому. Ти закохаєшся не в ту людину. До речі, у тебе теж є ворог…

      – Лише один? Гарна новина, – Джейс відкинувся у своєму кріслі, а Доротея поставила його чашку, знову схопила горнятко Клері і похитала головою.

      – Я нічого не можу розібрати. Образи змішані, безглузді, – вона кинула погляд на Клері. – Твоя свідомість закрита.

      Клері не могла зрозуміти.

      – Що там?

      – Якесь закляття, що приховує пам’ять чи заблокувало твій дар Бачення.

      Клері заперечливо похитала головою.

      – Ні, не може бути.

      Джейс швидко нахилився вперед.

      – Не поспішай з висновками, ти справді не здогадувалася до цього тижня, що маєш дар Бачення. Можливо…

      – Може, я просто запізно про це дізналася, – відрізала Клері. – І не дивись на мене скоса через те, що я сказала.

      Джейс вдихнув повітря.

      – Я і не думав.

      – Я ж побачила, що ти якось скоса на мене глянув.

      – Мабуть, – визнав Джейс. – Але це не означає, що я помиляюся. Щось таки блокує твою пам’ять, я майже впевнений у цьому.

      – Дуже добре, спробуймо інакше, – Доротея відставила чашку і простягла руку до перев’язаної шовковою стрічкою колоди карт Таро. Вона дмухнула на карти і простягнула їх Клері. – Проведи по них рукою, доки відчуєш холод чи тепло, або поки якась із них не причепиться до твоєї руки. Потім витягни ту одну і покажи її мені.

      Клері покірно провела пальцями по картах. Вони були прохолодні та гладенькі на дотик, але жодна не була надто тепла чи холодна і не чіплялася до пальців. Нарешті дівчина вибрала навмання і показала її.

      – Туз Кубків, – спантеличено промовила Доротея. – Карта любові.

      Клері повернула карту та подивилася на неї. Карта здавалася важкою, малюнок на передньому плані виконаний товстим шаром фарби. На карті було зображено руку з чашею на тлі золотавих променів сонця. Чаша була золота, з вирізьбленими маленькими сонцями і обрамлена рубінами. Стиль цього витвору мистецтва був до болю знайомий їй.

      – Це ж гарна карта?

      – Не обов’язково. Найстрашніші вчинки люди роблять заради любові. – Очі мадам Доротеї заблищали. – Проте це могутня карта. Що вона означає для тебе?

      – Те, що її намалювала моя мати, – відповіла Клері впустивши карту на стіл. – Це ж вона, чи не так?

      Доротея кивнула із задоволеним виразом обличчя.

      – Вона намалювала всю колоду як подарунок для мене.

      – За вашими словами, – підвівся Джейс, поглянувши холодно, – наскільки добре ви знали матір Клері?

      Клері підвела голову і глянула на нього.

      – Джейсе, ти не мусиш…

      Доротея відкинулася в кріслі, тримаючи перед собою віяло з карт.

      – Джоселін знала, хто я, а я знала, ким була вона. Ми не часто про це говорили. Іноді вона робила мені послугу, таку, як ця колода карт, а на знак подяки я розповідала їй плітки з Нижньосвіту. Вона цікавилася деким звідти, а я розповідала їй.

      – І

Скачать книгу