Цитатник - Сергій Жадан

Скачать книгу

навіть можна

      Взяти в жони

      Задля продовження

      Роду нашого.

      Вдень на обійсті хазяйнувати,

      Вночі на місяць тужливо вити.

      Від жінки очі ховать винувато

      І тоскно мріяти про степ і вітер.

* * *

      Минає весна!

      Плачуть птахи, і в риб

      на очах – сльози

Мацуо Басьо

      Після того

      як повінь спала

      крізь крижані

      площини води

      ми вслухалися в без'язикий

      плач риб

      що пропливали над нашими

      затонулими кораблями

      і дивились

      як срібними сережками

      легенько похитуються

      прикріплені до їхніх очей

      сльози

* * *

      Є певні речі, що завжди в ціні.

      Надворі квітень і десята ранку.

      Прийшла весна, суцільні вихідні.

      І я на ранок – знічений і добрий —

      Несу натхнення спорожнілі торби.

      Дерева, наче душі – темні й голі.

      На вулицях трапляються дівчатка,

      їм прагнеться кохання й алкоголю.

      Ще не дозрілі, але вже принадні,

      Мені вони сподобались принаймні.

      І я, мов губка, ці втамую дні —

      З деревами, дівчатами і пивом.

      Бо це ті речі, що завжди в ціні,

      І ми, виходить, не такі вже й бідні,

      І вже надходить друга по обіді.

Казанова

      № 1

      Червона цегла

      це те останнє що

      не дозволяє тобі

      остаточно позбутися

      комплексу пошерхлої

      шкіри

      Останнім часом

      в навколишні динаміки

      щочастіше пробивається

      джаз твого відчаю —

      жовта музика твоєї

      фригідності

      Цієї осені ваш пес

      чомусь тяжко захворів

      і йому з голови мов

      з розбитого яйця

      повільно витікає

      жовток язика

      № 2

      Часто дивлячись

      на те старе фото

      ти й сама розумієш

      що в своїй старанно

      напрасованій гімназійній

      уніформі мала дещо

      смішний вигляд

      Чомусь тобі найбільш

      запам'яталось саме

      це:

      Ти (вже сама) сидиш

      у батьківському кабінеті

      а напроти тебе на столі

      стоїть напівпорожній келих

      з відбитком губної помади

      що його залишив тобі

      на згадку Казанова

      № 3

      В ті кілька місяців

      ви завжди зустрічались

      десь поміж розбитих

      авто і нашвзруйнованих

      будинків

      Коли ви вітались

      ваші гарячі долоні

      недопалками червоніли

      з рукавів

      Ще й нині

      метелики плачу

      кидаються з темряви

      твого тіла на ліхтарі

      очей і їхній попіл

      сльозами стікає

      по обличчю

      № 4

      Тепер

Скачать книгу